Кожен четвертий випадок безпліддя є наслідком гормонального дисбалансу. Які причини ендокринного безпліддя, як його діагностують та які методи лікування застосовують — розповість експерт клініки репродукції в Києві «Айвімед».
Що таке ендокринна безплідність?
Гормональне безпліддя виникає через порушення в роботі ендокринної системи. Якщо у жінки або чоловіка відбувається гормональний збій, це призводить до порушення процесів, необхідних для зачаття — овуляції та сперматогенезу.
Причини ендокринного безпліддя
Порушення синтезу гормонів призводить до проблем з овуляцією — вона стає нерегулярною або зникає. Причинами ановуляції можуть бути:
- Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ). Підвищення рівня чоловічих гормонів (андрогенів), що спостерігається під час цієї патології, не дає дозрівати фолікулам. У яєчниках утворюють численні кісти, а овуляція не відбувається.
- Порушення функцій щитоподібної залози. Недостатність (гіпотиреоз) або надмірність (гіпертиреоз) продукції тиреоїдних гормонів спричиняє розлади менструального циклу.
- Гіперпролактинемія. Підвищення гормону гіпофіза — пролактину пригнічує вироблення гормонів ФСГ і ЛГ, необхідних для овуляції.
- Синдром виснаження яєчників. Передчасне припинення їхньої функції у жінок, молодших за 40 років.
- Ожиріння або, навпаки, низька маса тіла порушує баланс естрогенів та спричиняє розлади менструального циклу.
- Синдром резистентних яєчників. При цій патології яєчники не чутливі до фолікулостимулюючого гормону — фолікули не дозрівають і виникає ановуляція.
- Стрес. Підвищення рівня кортизолу та пролактину блокує овуляцію через пригнічення гіпоталамо-гіпофізарної системи.
Крім цього, ендокринні порушення можуть бути спричинені важкими соматичними захворюваннями, пухлинами, хромосомними аномаліями, шкідливими зовнішніми факторами чи неправильним прийомом гормональних препаратів.
У чоловіків ендокринне безпліддя проявляється погіршенням якості сперми та еректильною дисфункцією через низький рівень тестостерону внаслідок вроджених аномалій яєчок, дисфункції гіпоталамо-гіпофізарної системи або захворювань щитоподібної залози. Порушення вироблення гормонів може бути спричинене й генетичними факторами, виникнути внаслідок перенесених інфекцій, травм чи операцій.
Симптоми та прояви ендокринної безплідності
Головним симптомом непліддя, зокрема спричиненого гормональним фактором, є ненастання вагітності протягом року регулярного статевого життя без контрацепції. Іноді спостерігаються специфічні прояви, що вказують на ендокринні порушення.
У жінок
Основні ознаки наявності проблем зі статевими гормонами:
- порушення менструального циклу: аменорея (повна відсутність менструацій), олігоменорея (рідкісні менструації), нерегулярний цикл, рясні кровотечі або біль;
- відсутність овуляції — її можна запідозрити, якщо в середині циклу не з’являються характерні липкі, прозорі виділення;
- міжменструальні кровотечі;
- надмірний ріст волосся на обличчі та тілі, проблеми зі шкірою;
- різке збільшення або зниження маси тіла, поява стрій;
- набрякання молочних залоз, виділення з сосків;
- випадіння волосся;
- коливання рівня артеріального тиску;
- часті цистити.
У чоловіків
Чоловік може помітити проблеми з ерекцією, зниження статевого потягу, зменшення об’єму еякуляту та кількості волосся на тілі, психоемоційні розлади. Про підвищений рівень естрогенів може свідчити гіноїдне ожиріння (за жіночим типом), гінекомастія, зменшення м’язової маси.
Діагностика ендокринного безпліддя
Діагностика непліддя, пов’язаного з гормональними розладами, має починатися з обстеження обох партнерів.
Діагностика у жінок
Обстеження жінки завжди починається з консультації лікаря-гінеколога, збору анамнезу та гінекологічного огляду. Після цього призначається комплекс досліджень, спрямованих на оцінку гормонального фону:
- Оцінка порушення овуляції:
- УЗД (фолікулометрія) — проводиться на 7-10 день циклу для відстеження розвитку фолікулів, визначення овуляції;
- визначення рівня прогестерону в крові у другій фазі циклу для підтвердження факту овуляції;
- вимірювання базальної температури та тест на овуляцію — допоміжні методи, які можна використовувати для самостійного відстеження овуляції.
- Аналізи крові для визначення рівня статевих гормонів (ФСГ, ЛГ, естрадіол, прогестерон, пролактин, тестостерон, ДГЕА-с).
- Гормони щитоподібної залози: ТТГ, Т4 вільний, Т3.
- Антимюллерів гормон (АМГ) — показник оваріального резерву жінки.
- Для діагностики наявності інсулінорезистентності, частого супутника СПКЯ, призначають аналіз індексу НОМА.
- УЗД органів малого таза — дослідження стану матки та її придатків.
- Ехосальпінгографія — перевірка прохідності маткових труб у випадку підозри на трубне безпліддя.
- Гістероскопія з біопсією ендометрію — визначення стану порожнини матки та виявлення патологій ендометрію, що можуть перешкоджати імплантації.
- УЗД щитоподібної залози, надниркових залоз.
- МРТ гіпофіза — при підозрі на пухлину.
Діагностика у чоловіків
Діагностика чоловічого ендокринного безпліддя починається з консультації андролога або уролога.
Основні методи діагностики:
- Спермограма — важлива для дослідження еякуляту, концентрації, рухливості та морфології (будови) сперматозоїдів. Саме цей аналіз виявляє азооспермію (відсутність сперматозоїдів) та інші порушення.
- Гормональні обстеження: тестостерон, ФСГ, ЛГ, естрадіол, пролактин, ТТГ, Т3,Т4.
- Аналіз крові на ПСА (простатспецифічний антиген) — для діагностики захворювань передміхурової залози.
- УЗД простати.
- УЗД щитоподібної залози.
Комплексне обстеження обох партнерів дає змогу визначити причину відсутності вагітності та розробити відповідну схему лікування.
Лікування ендокринного безпліддя
Перше й основне, що необхідно зробити, це визначити причину гормонального збою. Лікування безпліддя завжди починається з корекції основного захворювання, що спричинило труднощі з настанням вагітності. Це може охоплювати призначення препаратів для нормалізації функції щитоподібної залози, зниження рівня пролактину або лікування цукрового діабету чи інсулінорезистентності. Важливим фактором у лікуванні гормональних розладів є нормалізація ваги. Усунення цього фактору здатне відновити гормональний баланс і регулярність менструального циклу.
Основним етапом лікування жіночого безпліддя є стимуляція овуляції. За допомогою спеціальних препаратів лікар стимулює дозрівання фолікула та вихід з нього яйцеклітини. Після підтвердження факту овуляції призначаються препарати прогестерону для підтримки другої фази циклу та підготовки слизової оболонки матки до імплантації ембріона. У випадку наявності патологій, таких як синдром полікістозних яєчників, тактика лікування може попередньо передбачати гормональну корекцію. У разі неефективності медикаментозної терапії може бути рекомендована лапароскопічна операція на яєчниках.
Для чоловіків лікування гормонального безпліддя зосереджене на покращенні якості сперми. Воно може містити гормонозамісну терапію при дефіциті тестостерону або призначення препаратів для стимуляції сперматогенезу.
Якщо консервативне лікування виявляється неефективним протягом 6 циклів стимуляції, або при поєднанні ендокринного фактора з іншими формами безпліддя (трубним, чоловічим), рекомендуються допоміжні репродуктивні технології:
- внутрішньоматкова інсемінація — введення сперми безпосередньо в порожнину матки;
- екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) — запліднення яйцеклітини сперматозоїдом «in vitro» з подальшим перенесенням ембріона в матку;
- ІКСІ — запліднення шляхом введення відібраного фахівцем сперматозоїда безпосередньо в яйцеклітину.
Адекватне та вчасно проведене лікування допомагає переважній більшості пар досягти бажаної вагітності.
Прогноз та профілактика
Якщо гормональні порушення є єдиною причиною проблем із зачаттям та не пов’язані з важкими органічними патологіями, шанси завагітніти природним шляхом є досить високими. Жінкам, які завагітніли після лікування ендокринного безпліддя, рекомендується посилений медичний нагляд протягом усього періоду вагітності. Це пов’язано з дещо підвищеним ризиком мимовільного переривання вагітності на ранніх термінах та розвитку аномалій пологової діяльності.
Профілактика ендокринного безпліддя полягає в усвідомленому ставленні до свого здоров’я та мінімізації факторів ризику. Регулярні профілактичні огляди у гінеколога/уролога необхідні для раннього виявлення порушень та уникнення проблем з тим, чому не виходить завагітніти. Збалансоване харчування, підтримання нормальної маси тіла, регулярна фізична активність, контроль рівня стресу та формування ефективних способів боротьби з ним важливі для нормального функціонування ендокринної системи. Турбота про гормональне здоров’я передбачає не лише уважне ставлення до репродуктивних органів, а й до роботи щитоподібної залози, наднирників та інших органів ендокринної системи. А використання гормональних контрацептивів має бути зваженим і лише під контролем лікаря.
Своєчасне звернення до фахівців, комплексна діагностика та сумлінне виконання призначень дають високі шанси на відновлення репродуктивної функції та народження здорової дитини.
