Жіноче безпліддя — це порушення репродуктивної функції, при якому жінка не може завагітніти протягом 12 місяців регулярного статевого життя без використання засобів контрацепції. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, безпліддя у жінок зустрічається приблизно у 10–15% пар репродуктивного віку і є однією з найпоширеніших причин звернення до лікаря-репродуктолога.
Що таке жіноче безпліддя
За даними спеціалістів, до 20% сімей у світі стикаються з труднощами при зачатті дитини. Причини безпліддя можуть бути різними, а для їх подолання все частіше застосовуються сучасні допоміжні репродуктивні технології, які зарекомендували себе як ефективний інструмент відновлення фертильності.
У клінічній практиці використовується декілька підходів до класифікації цього стану:
- За статевою ознакою. Безпліддя може бути жіночим, чоловічим або поєднаним, коли труднощі із зачаттям зумовлені факторами з обох сторін.
- За причинами. У жінок найчастішими провокаторами стають запальні процеси органів малого таза, ендометріоз, непрохідність фалопієвих труб, а також ендокринні порушення. У чоловіків ключову роль відіграють низька кількість або погана якість сперматозоїдів, гормональні збої та інші патологічні стани.
- За етіологією. Виділяють трубне, маткове, ендокринне, імунне і безпліддя неясного генезу, коли точну причину виявити не вдається.
Для встановлення діагнозу лікарі проводять комплексне обстеження, яке включає оцінку прохідності фалопієвих труб, виключення запальних захворювань, аналіз гормонального фону та вивчення особливостей імунної відповіді. Такий системний підхід дозволяє визначити справжнє джерело проблеми та підібрати оптимальні методи лікування. У ряді випадків ключовим етапом стають саме допоміжні репродуктивні технології — від медикаментозної стимуляції до ЕКЗ та інших методик, що дають жінкам і парам шанс на народження дитини.
Форми жіночого безпліддя
Жіноче безпліддя може проявлятися по-різному. В одних жінок вагітність ще жодного разу не наставала, в інших — була, але повторні спроби зачаття дитини виявляються безуспішними. Саме тому лікарі виділяють дві основні форми безпліддя — первинну і вторинну.
Первинне безпліддя
Таке безпліддя діагностується, якщо жінка ніколи не була вагітною. Зазвичай воно пов’язане з вродженими аномаліями статевих органів, генетичними порушеннями або серйозними збоями овуляції.
Вторинне безпліддя
Ця форма зустрічається у жінок, які вже мали вагітність, але повторні спроби зачаття безуспішні. Причинами можуть бути запальні захворювання, наслідки абортів або пологів, операції, ендометріоз та вікові зміни.
Причини безпліддя у жінок
Порушення овуляції
Порушення овуляції – одна з найпоширеніших причин жіночого безпліддя. Вважається, що приблизно кожна четверта жінка з проблемами зачаття стикається саме з цим фактором. Збої можуть бути пов’язані з порушенням роботи яєчників або гормональним дисбалансом.
Найчастіше зустрічаються такі стани, як синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), гіпоталамічна дисфункція, передчасне виснаження яєчників і гіперпролактинемія. Усі вони призводять до відсутності або нерегулярності овуляції, через що вагітність стає малоймовірною без медичного втручання.
Трубне безпліддя
Маткові труби – це місце зустрічі яйцеклітини і сперматозоїда. Коли вони непрохідні або пошкоджені, процес запліднення порушується. Основними причинами є запальні захворювання органів малого таза (часто після інфекцій, що передаються статевим шляхом, таких як хламідіоз або гонорея), хірургічні операції і спайки, що утворюються на фоні ендометріозу.
Трубне безпліддя може бути повним або частковим і потребує точної діагностики.
Ендометріоз
Ендометріоз виникає тоді, коли клітини, схожі на ендометрій – внутрішню слизову оболонку матки, починають рости за її межами. Це призводить до хронічного запалення, утворення рубців і спайок, які перекривають маткові труби.
Крім того, ендометріоз заважає імплантації заплідненої яйцеклітини, тому шанси на успішну вагітність знижуються. Захворювання часто діагностується у жінок репродуктивного віку і вважається однією з провідних причин безпліддя.
Аномалії матки і шийки
Деякі вроджені або набуті зміни будови матки і шийки матки можуть ускладнювати зачаття. Серед них – міоми і поліпи, які блокують порожнину матки або деформують її, вроджені аномалії форми (наприклад, перегородка), а також спайки після перенесених захворювань.
Важливий і шийковий фактор: стеноз (звуження) шийки або порушення вироблення цервікального слизу не дозволяють сперматозоїдам безперешкодно потрапити в порожнину матки.
Ендокринне безпліддя
Ендокринне безпліддя пов’язане з порушеннями гормонального балансу, які заважають нормальному дозріванню яйцеклітин, овуляції або процесу імплантації ембріона. Причиною можуть бути патології щитоподібної залози (гіпотиреоз, гіпертиреоз), захворювання наднирників, ожиріння, цукровий діабет, а також синдром полікістозних яєчників.
Часто ендокринне безпліддя проявляється нерегулярними менструаціями, ановуляторними циклами і іншими порушеннями репродуктивного здоров’я. Для корекції потрібен комплексний підхід: від нормалізації маси тіла і медикаментозної терапії до застосування методів допоміжних репродуктивних технологій.
Імунологічне безпліддя
Рідкісна, але можлива причина безпліддя у жінок – імунологічний фактор безпліддя. У цьому випадку організм виробляє антитіла до сперматозоїдів, сприймаючи їх як чужорідні клітини. Це заважає заплідненню або порушує процес прикріплення ембріона до слизової матки. Для подолання такого безпліддя часто застосовуються допоміжні репродуктивні технології, включаючи ЕКЗ.
Фактори ризику: вік, спосіб життя, хронічні захворювання
Не лише медичні діагнози, але й спосіб життя сильно впливають на репродуктивне здоров’я. Після 35 років у жінок зменшується кількість і якість яйцеклітин, що суттєво підвищує ризик безпліддя.
До несприятливих факторів належать куріння, зловживання алкоголем, хронічний стрес, нестача або надлишок маси тіла. Важливу роль відіграють і хронічні хвороби – цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози, аутоімунні патології. Все це може знижувати ймовірність природного зачаття і потребує уваги спеціаліста.
Симптоми жіночого безпліддя
Жіноче безпліддя часто протікає без яскраво виражених симптомів, і жінка дізнається про проблему лише тоді, коли вагітність довго не настає. Проте існують непрямі ознаки, які можуть вказувати на порушення в репродуктивній системі:
- Порушення менструального циклу. Нерегулярні місячні, їх повна відсутність, занадто короткі або тривалі цикли, болючі кровотечі — все це привід для звернення до лікаря.
- Надмірний ріст волосся за чоловічим типом (гірсутизм). Поява жорсткого волосся на обличчі, грудях або животі може свідчити про гормональні збої.
- Різкі коливання ваги. Швидка втрата або набір кілограмів часто пов’язані з порушенням обміну речовин і гормонального фону.
- Зміни шкіри. Акне, надмірна жирність шкіри, висипання — можливий ознака надлишку чоловічих статевих гормонів (андрогенів).
Ці симптоми не завжди означають безпліддя, але сигналізують про те, що репродуктивне здоров’я потребує уваги. Важливо не відкладати візит до гінеколога, якщо подібні ознаки повторюються або посилюються.
Діагностика безпліддя у жінок
Діагностика починається зі збору анамнезу та гінекологічного огляду. Лікар уточнює історію менструального циклу, перенесені захворювання, операції, особливості способу життя. Уже на цьому етапі можна виявити фактори, які заважають настанню вагітності. Додатково проводиться огляд молочних залоз, шкіри та волосся, оскільки зовнішні ознаки нерідко вказують на гормональні порушення.
Наступний крок — лабораторні дослідження. Найчастіше призначають:
- мазок із піхви на мікрофлору;
- ПАП-тест;
- дослідження крові на статеві гормони: ФСГ, ЛГ, пролактин, Е2, АМГ, прогестерон;
- гормони щитоподібної залози: ТТГ, вільний Т4, Т3;
- УЗД органів малого таза.
Ці тести допомагають оцінити овуляцію, визначити оваріальний резерв, виключити ендокринні й інфекційні причини безпліддя у жінок.
Методи лікування жіночого безпліддя
Лікування жіночого безпліддя завжди починається з пошуку та усунення його причини. Лікар підбирає індивідуальну тактику, орієнтуючись на вік пацієнтки, стан її репродуктивної системи та супутні захворювання. Сучасні методи терапії включають кілька напрямів.
Медикаментозне лікування
При порушеннях овуляції або гормональному дисбалансі призначають препарати, які регулюють роботу яєчників і стимулюють дозрівання яйцеклітини. Гормональна терапія також застосовується при нестачі або надлишку пролактину, проблемах зі щитоподібною залозою або синдромі полікістозних яєчників. У низці випадків використовують протизапальні й антибактеріальні засоби для лікування інфекцій.
Хірургічне лікування
Якщо безпліддя пов’язане з анатомічними перешкодами — міомами, поліпами, непрохідністю маткових труб або ендометріозом, може знадобитися хірургічне втручання. Сучасні методи (лапароскопія, гістероскопія) дозволяють мінімально травматично видалити спайки, новоутворення або відновити прохідність труб, що підвищує шанси на природну вагітність.
Допоміжні репродуктивні технології (ДРТ)
Коли медикаментозна і хірургічна терапія не дають результату, застосовуються методи ДРТ:
- Внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ). У порожнину матки жінки вводять спеціально підготовлені сперматозоїди в момент овуляції. Метод застосовується при легких формах чоловічого або шийкового фактора безпліддя.
- Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ). Яйцеклітину витягують з організму жінки, запліднюють сперматозоїдом у лабораторних умовах і вже готовий ембріон переносять у матку.
- Інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда (ІКСІ). Один сперматозоїд вводять прямо в яйцеклітину під мікроскопом. Метод ефективний при вираженому чоловічому безплідді, коли сперматозоїдів мало або вони малорухомі.
- Використання донорських яйцеклітин, сперматозоїдів або ембріонів. Застосовується, якщо в пари немає можливості використовувати власний біологічний матеріал — наприклад, при низькому оваріальному резерві, тяжких генетичних захворюваннях або чоловічому факторі безпліддя.
- Сурогатне материнство. Ембріон, отриманий у результаті ЕКЗ, переносять у організм жінки-донора, яка виношує і народжує дитину для генетичних батьків.
Часто задавані питання
У якому віці частіше проявляється жіноче безпліддя?
Найчастіше проблеми із зачаттям проявляються після 35 років, коли природно знижується оваріальний резерв і якість яйцеклітин. Проте безпліддя може виникати і в молодшому віці — наприклад, при ендокринних порушеннях, вроджених аномаліях або інфекціях.
Чи можна завагітніти без ЕКЗ при низькому АМГ?
Низький рівень антимюлерового гормону (АМГ) вказує на зменшення запасу яйцеклітин, але не означає абсолютне безпліддя. В окремих випадках вагітність можлива природним шляхом або за допомогою стимуляції овуляції. Проте при критично низькому АМГ найчастіше рекомендують використовувати методи ДРТ, включаючи ЕКЗ.
Чи може хламідіоз призвести до безпліддя?
Так, нелікований хламідіоз — одна з частих причин трубного безпліддя. Інфекція може викликати запалення маткових труб і утворення спайок, які блокують проходження яйцеклітини. Раннє виявлення і лікування антибіотиками допомагає уникнути ускладнень.
Єдиний вихід при імунологічному безплідді – ЕКЗ?
ЕКЗ — один з найефективніших методів при імунологічному безплідді, оскільки дозволяє «обійти» бар’єр антитіл. Проте іноді застосовуються й інші підходи: медикаментозне пригнічення імунної відповіді, використання бар’єрних методів і інсемінацію. Тактика лікування завжди підбирається індивідуально.
