Імунологічне безпліддя

Проблеми імунологічної безплідності

Статистика вказує, що на імунологічне безпліддя страждають до 15% молодих пар, які не досягли 38 років.

Основна проблема пов'язана з виробленням в організмі антиспермальних антитіл, при цьому захворювання може торкнутися не тільки жінок, а й чоловіків. Через відмінності джерела безплідності захворювання може бути чоловічим або жіночим.

Крім відмінностей за статевою ознакою, розрізняють різні ступені тяжкості, виходячи з показників:

• кількості даних антитіл;
• класу;
• ступеня впливу на функції сперматозоїда.

Місцем виявлення антитіл може стати як кров обстежуваного, а й середовище цервікального каналу, матки, еякуляті. Внаслідок появи антитіл спостерігають порушення фертильності через негативний вплив на сперматозоїд. Наслідком вироблення антитіл також може стати патологія сперматогенезу з мінімізацією кількості сперматозоїдів аж до повного їх зникнення. Іншим негативним наслідком стає зниження рухової спроможності сперматозоїда.

Виявити імунологічне безпліддя дозволяє проведення обстеження одразу двох статевих партнерів. Аналізи для виявлення захворювання призначають, коли стандартні тести не виявили джерела проблеми із зачаттям.

Особливості обстеження

При імунологічному безплідді у жінок та чоловіків призначають проходження наступних діагностичних процедур:

• імунограма;
• проба на сумісність;
• аналіз середовища із піхви.

При імунологічному безплідді у чоловіків та жінок також проводять аналіз кількості антиспермальних тіл у крові.

Окрему увагу при обстеженні приділяють вивченню пенетраційної здатності, спроби сумісності та інші параметри, що впливають на репродуктивну здатність пари.

Існує кілька тестів, що дозволяють оцінити різні фактори, що характеризують сумісність сперматозоїдів та слизу з шийки матки. При постокоїтальному тесті важливе значення має час проведення. Необхідно точно визначити термін овуляції жінки та призначити діагностику на периовуляторний період. Для аналізу потрібен матеріал, отриманий протягом перших шести годин після статевої близькості.

Завдяки MAR-тесту визначається кількість сперматозоїдів, які зазнали негативного впливу антиспермальних антитіл. Якщо половина матеріалу покрита антитілами, діагностують імунологічну безплідність, лікування якої потребує різноманітних процедур.

Методи, що застосовуються

Вибір схеми лікування визначається результатами проведеного обстеження та включає різні варіанти терапії:

• імуносупресивну;
• еферентну (з виведенням аутоантитіл при проведенні плазмоферезу).

В рамках лікування імунологічної безплідності також проводять внутрішньоматкову інсемінацію протягом трьох або чотирьох циклів.