Антимюллерів гормон: норма у жінок і його роль у фертильності

Що таке антимюллерів гормон (АМГ)?

АМГ у жінок є індикатором оваріального резерву (кількість та якість яйцеклітин, які залишаються в резерві яєчників). Як і інші гормони репродукції, АМГ допомагає оцінити репродуктивний потенціал жінки, особливо після 35 років, коли природний оваріальний резерв починає знижуватися. 

Антимюллерів гормон (АМГ) знаходиться серед важливих маркерів репродуктивного здоров’я жінки. Від нього багато в чому залежить, яку тактику ведення пацієнтки обере клініка репродуктивної медицини IVMED, коли пара звертається з проблемою безпліддя чи планує вагітність. 

Антимюллерів гормон дає змогу:

• оцінити здатність жінки завагітніти;
• підібрати правильне лікування у випадку безпліддя;
• спрогнозувати наближення менопаузи;
• перевірити стан яєчників перед ЕКЗ;
• визначити доцільність та методику стимуляції овуляції;
• виявити патології, наприклад, полікістоз яєчників. 

У чоловіків цей гормон бере участь у формуванні статевих органів ще на етапі розвитку плода. У період статевого дозрівання хлопчиків його рівень знижується, а підвищується тестостерон, який відповідає за розвиток вторинних статевих ознак (ріст волосся, зміна голосу тощо). АМГ використовується для оцінки фертильності чоловіка або діагностування патологій репродуктивної системи (пухлин яєчок). 

Норма антимюллерового гормону у жінок

Антимюллерів гормон: норма у жінок різного віку та ймовірність завагітніти природним шляхом:

Знижений антимюллерів гормон: причини та наслідки

Знаючи, що таке АМГ, стає зрозуміло — його низький рівень є ознакою зниження репродуктивної здатності жінки. 

Причини відхилення рівня антимюллерового гормону від норми у бік зниження:

• Вікові зміни. Найпоширеніша причина зниження АМГ. Після 35 років природний оваріальний резерв (кількість антральних фолікулів, здатних до росту) жінки починає зменшуватися, і разом з ним знижується рівень гормону. 
• Передчасне виснаження яєчників. У деяких жінок яєчники припиняють нормально функціонувати раніше — ще до 40 років. Це може бути наслідком генетичних факторів, аутоімунних захворювань чи з інших невизначених причин.
• Генетичні порушення. Різні хромосомні аномалії, такі як синдром Тернера, можуть позначатися на кількості фолікулів та вплинути на рівень гормону. Інші порушення, пов’язані зі статевими хромосомами чи мутаціями в генах, також можуть негативно впливати на вироблення АМГ. 
• Лікування онкологічних хвороб. Хіміо- чи променева терапія часто мають побічну дію у вигляді токсичного впливу на яєчники та можуть різко знизити рівень фолікулостимулюючих гормонів. Іноді цей процес є незворотнім, особливо якщо лікування проводилось у репродуктивному віці без збереження яйцеклітин.
• Операція на яєчниках. Будь-яке хірургічне втручання на яєчниках, навіть з метою видалення кіст, несе ризик ушкодження здорової тканини. Це призводить до зменшення оваріального резерву та може стати причиною безпліддя у жінок репродуктивного віку.   
• Ендометріоз. Ураження яєчників ендометріоїдними кістами через гіперплазію ендометрію матки здатне впливати на рівень АМГ. Адже такі стани порушують структуру та функцію тканин яєчників, сприяють формуванню спайок, що знижує якість яйцеклітин та рівень гормону.  
• Шкідливі звички. Куріння та зловживання алкоголем провокують передчасне виснаження яєчників, негативно впливаючи на судини та тканини. Хронічний стрес та нерегулярний сон також можуть прискорювати зниження оваріального резерву. 

Якщо антимюллерів гормон нижче норми у жінок, що знаходяться в репродуктивному віці, це може призвести до таких наслідків: 

1. Зниження фертильності. Основним наслідком є труднощі з зачаттям. Низькі показники АМГ вказують на те, що в яєчниках залишилось мало фолікулів, здатних до повноцінного дозрівання. 
2. Обмежені можливості для ЕКЗ. За низького рівня АМГ отримати достатню кількість яйцеклітин при гормональній стимуляції в межах програм штучного запліднення може бути складно. Тому попередньо обов’язково проводиться оцінка гормонального фону, після чого фахівець підбирає відповідні дози гормонів для максимально ефективної стимуляції яєчників. 
3. Передчасна менопауза. У деяких випадках зниження рівня гормону може сигналізувати про наближення ранньої менопаузи. Це супроводжується втратою репродуктивної функції, а також появою відповідних симптомів (припливи, підвищена втомлюваність, емоційна нестабільність, ознаки остеопорозу).
4. Гормональний дисбаланс. Через зменшення кількості фолікулів можуть порушуватися рівні естрогенів та прогестерону, що призводить до нерегулярного менструального циклу, ановуляції (відсутність овуляції), зниження лібідо, погіршення стану волосся та шкіри, змін настрою.

Якщо антимюллерів гормон нижче норми — це не завжди причина для паніки, але вимагає уваги та своєчасних рішень. 

Що робити при зниженому АМГ?

Хоча саме по собі зниження рівня АМГ не завжди свідчить про наявне безпліддя, насамперед варто звернутися до репродуктолога. Необхідно оцінити оваріальний резерв у поєднанні з іншими показниками (ФСГ, естрадіол) та провести УЗД яєчників. За потреби розглядається планування вагітності — природним або допоміжним шляхом, або визначається стратегія збереження фертильності, зокрема кріоконсервація яйцеклітин.

Аналіз на антимюллерів гормон (АМГ)

Гормон АМГ — надійний індикатор репродуктивного здоров’я жінок. Його визначення допомагає ухвалити зважені рішення щодо планування сім’ї чи вибору методів лікування безпліддя. 

Коли і навіщо здавати аналіз на АМГ?

Потреба у визначенні рівня АМГ виникає у таких випадках:

• якщо чоловік та жінка планують вагітність, особливо після 35 років;
• перед програмою ЕКЗ чи іншими методами допоміжних репродуктивних технологій;
• при нерегулярних місячних чи аменореї (відсутності);
• якщо є підозра на ранній клімакс чи синдром полікістозних яєчників;
• для визначення запасу яйцеклітин, якщо вагітність планується в майбутньому.  

Лікар призначає аналіз для оцінки рівня антимюллерового гормону для того, щоб:

• визначити репродуктивний потенціал жінки (діагностика безпліддя, оцінка оваріального резерву);
• спрогнозувати успішність ЕКЗ;
• діагностувати гінекологічні порушення;
• оцінити, чи варто відкладати вагітність. 

Цей аналіз є важливим показником у сучасній гінекології та репродуктології. 

На який день циклу здавати АМГ?

Рівень антимюлерового гормону, на відміну від інших статевих гормонів, залишається стабільним протягом усього менструального циклу. Тому аналіз на АМГ можна здавати в будь-який день. Водночас найчастіше його рекомендують здавати на 3-5-й день циклу — у випадках, коли планується комплексне обстеження з іншими гормонами.

Як підготуватися до аналізу АМГ?

Для отримання коректних результатів бажано дотримуватися загальних правил підготовки до здавання аналізів крові:

1. У випадку приймання гормональних препаратів обов’язково повідомте про це лікаря — під впливом деяких з них норма АМГ може змінюватися (як у бік збільшення, так і зменшення). 
2. Уникайте стресу та перевтоми за день до того, як здаватимете кров. Також варто виключити фізичні навантаження.
3. Не рекомендується вживати алкоголь щонайменше 2-3 дні до того, як потрібно здати аналізи. Бажано не курити хоча б кілька годин до здавання аналізу крові. 
4. Аналізи здаються вранці на порожній шлунок, тому останній прийом їжі має бути за 8-10 годин до забору крові. Можна пити лише чисту воду. 

АМГ — стабільний маркер, але чим точніше ви дотримуєтеся правил підготовки, тим надійнішим буде результат.

Як проводиться аналіз АМГ?

Лабораторне дослідження, що дає змогу оцінити фертильність та репродуктивні можливості жінки, передбачає забір венозної крові (зазвичай з ліктьової вени). Зразок відправляється до лабораторії, де за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА, CLIA) визначається рівень гормону. Залежно від лабораторії аналіз на АМГ може бути готовий за 1-3 робочі дні. 

Чи можна підвищити рівень антимюллерового гормону?

Підвищити рівень АМГ неможливо, адже він просто відображає кількість фолікулів у яєчниках, яка з віком поступово знижується — цей процес незворотній. Жодні вітаміни, БАДи чи ліки не здатні підвищити його рівень. Існують певні медичні протоколи, які можуть тимчасово покращити реакцію яєчників на стимуляцію, але не відновити оваріальний резерв. 

Що робити, якщо вагітність потрібно відкласти? У такому випадку сучасна медицина пропонує кріоконсервацію ооцитів (заморожування яйцеклітин). У майбутньому це значно підвищить шанси на успішне зачаття за допомогою допоміжних репродуктивних технологій.

Як АМГ впливає на зачаття дитини?

Низький рівень АМГ допомагає зрозуміти, чому не виходить завагітніти: це означає, що в яєчниках залишилось мало яйцеклітин або вони низької якості. У таких випадках навіть регулярні овуляції не гарантують настання вагітності. Це може бути однією з причин безпліддя.

Якщо антимюллерів гормон підвищений — це теж не є нормою. Здебільшого це свідчить про наявність синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) — стану, за якого в них є багато незрілих фолікулів (кіст), що не здатні вирости до потрібного розміру. Це призводить до відсутності овуляції — менструації стають нерегулярними, затримки бувають до кількох місяців. Це ускладнює настання природної вагітності та часто супроводжується гормональними порушеннями. Крім цього, підвищення рівня гормону може бути діагностичним маркером раку яєчників, а саме — гранульозоклітинної пухлини. Це рідкісний тип злоякісного новоутворення, який походить із тих самих клітин, що виробляють АМГ.  

Важливість оптимального рівня АМГ для успішного зачаття очевидна, якщо знаєш, що таке антимюллерів гормон. Його норма у жінок репродуктивного віку коливається в межах 1-4 нг/мл. Такі показники свідчать про достатній запас яйцеклітин та можливість природного зачаття.  

Знати рівень антимюллерового гормону корисно не лише при спробах завагітніти, а й для планування майбутнього материнства, особливо якщо є ризики зниження фертильності. 

Поширені запитання про антимюллерів гормон (FAQ)