Кесарів розтин: показання та наслідки

Що таке кесарів розтин?

Кесарів розтин — це хірургічне втручання, що використовується для розродження шляхом розрізу черевної стінки та матки породіллі. Така операція проводиться у випадках, коли природні пологи з певних причин неможливі або становлять загрозу для життя та здоров’я матері або дитини.

Нерідко шлях до материнства є складним і потребує серйозної підготовки. Подружжя вивчає, як визначити фертильні дні, шукає відповіді на запитання — як завагітніти, а чоловіки знайомляться з поняттям “нормозооспермія”, прагнучи покращити якість сперми. У складніших випадках доводиться вдаватися до екстракорпорального запліднення, якщо природне зачаття ускладнене чи неможливе. У таких ситуаціях, коли вагітність є результатом тривалого лікування і зусиль, кесарів розтин часто стає єдиною безпечною можливістю народити дитину. 

Існує два способи, як роблять кесарево — планово або екстрено. Незалежно від того, який саме метод застосовується, надважливим є ведення вагітності під наглядом досвідчених лікарів, адже саме це дає змогу своєчасно виявити ризики та ухвалити правильне рішення щодо способу розродження.

Важливо знати, що хоча кесарів розтин є порівняно безпечним методом, він не є альтернативою природним пологам. Не варто сприймати хірургічне втручання як спосіб уникнення природного розродження — така операція має проводитися виключно за наявності обґрунтованих медичних показань.

Як проходить кесарів розтин: етапи операції

Щоб зробити кесарів розтин, лікарям потрібна ретельна підготовка — операція буде успішною та безпечною лише за дотримання всіх вимог в операційній. В акушерстві є чіткий алгоритм того, як роблять кесарів розтин:

1. Породіллю укладають на операційний стіл у зручному для втручання положенні, підключають до моніторів для постійного контролю артеріального тиску, пульсу та рівня насичення крові киснем. Для зменшення ризику ускладнень встановлюють сечовий катетер, після чого на обраній ділянці шкіри виконують антисептичну обробку.
2. Введення анестезії — це важлива частина підготовки до кесаревого розтину. Залежно від показів та стану породіллі вона може бути регіонарною чи загальною.
3. Створення доступу до матки — коли знеболення подіяло, хірург робить поперечний розріз черевної стінки приблизно на 3 см вище за лоно. У нижньому сегменті матки скальпелем робиться розріз завдовжки близько 2 см, який обережно розширюють вручну, щоб уникнути травматизації плода.
4. Розкриття плодового міхура — амніотичний мішок розкривають без використання гострих інструментів задля безпеки дитини.
5. Акушер-гінеколог обережно виймає немовля, перерізає пуповину та проводить первинну оцінку його стану. У разі стабільного самопочуття новонародженого його можуть одразу прикласти до матері.
6. Плаценту відокремлюють і вилучають вручну або за допомогою тракції за пуповину.
7. Рану на матці зашивають однорядним або дворядним безперервним швом з саморозсмоктувального матеріалу, з урахуванням акушерської ситуації.
8. Шари черевної стінки зшивають пошарово наглухо, а на шкіру накладають косметичний шов, що забезпечує мінімальний рубець. У разі повторного кесаревого розтину хірург висікає старий рубець аби покращити естетичний результат.

На цьому хірургічна операція завершується, проте породілля залишається під наглядом медичного персоналу. Вводяться антибіотики для профілактики інфекційних ускладнень та окситоцин — для зменшення ризику післяпологової кровотечі.

Показання до кесаревого розтину

Неможливо заздалегідь передбачити перебіг вагінальних пологів, проте саме цей спосіб вважається найбільш безпечним для народження дитини. Хірургічне втручання проводиться тільки за наявності обґрунтованого показання до кесаревого розтину. Лікарі ухвалюють рішення на основі анамнезу вагітної, враховуючи особливості плода, плаценти, матки та досвіду попередніх пологів. Залежно від ситуації та показань, хірурги проводять плановий або ургентний (екстрений) кесарів розтин.

Плановий кесарів розтин

Рішення про планове проведення операції ухвалює лікарський консиліум на основі показів до кесаревого розтину за протоколом Міністерства охорони здоров’я України. Найчастіше лікарі рекомендують процедуру у таких випадках:

• поперечне або тазове передлежання плода;
• багатоплідна вагітність, коли один із плодів має неправильне положення або ознаки затримки внутрішньоутробного розвитку;
• вузький таз;
• наявність в анамнезі розриву матки або попереднього кесаревого розтину;
• наявність у жінки певних захворювань (серцево-судинних, дихальних, ВІЛ тощо);
• онкологія у матері;
• передлежання плаценти;
• велика вага плоду (понад 4500 г) у матері з цукровим діабетом.

Це далеко не всі покази до кесаревого розтину. Планове хірургічне втручання проводять після ретельного вивчення анамнезу пацієнтки — лікар аналізує індивідуальні фактори, що потенційно загрожують життю матері й дитини. Найчастіше процедуру призначають жінкам, що вже мали кесарів розтин у минулому. Додаткових консультацій потребують жінки, що проходили діагностику безпліддя через проблеми з настанням вагітності, або якщо це пологи після ЕКЗ.

Щоб уникнути ризиків під час пологів, важливо проходити регулярний огляд у гінеколога для контролю розвитку плода та стану плаценти.

Екстрений кесарів розтин

Екстрене хірургічне розродження показане у разі раптових ускладнень вагітності або пологів, що потребують негайного втручання. Рівень терміновості визначає лікар, оцінюючи загрозу для матері та плода. Абсолютні покази до кесаревого розтину:

• дистрес плода (гіпоксія та порушення серцебиття);
• передчасне відшарування плаценти;
• важка прееклампсія або еклампсія;
• інтенсивна кровотеча нез’ясованого генезу у III триместрі або під час пологової діяльності;
• ризик розриву матки або розрив, що вже відбувся;
• відсутність прогресу пологової діяльності попри медикаментозну підтримку;
• зміна положення плода після відходження навколоплідних вод;
• смерть породіллі за наявності серцебиття у плода.

Іноді показанням для кесаревого розтину може стати ускладнений цистит при вагітності, коли інфекція поширилась на нирки.

Підготовка до кесаревого розтину

Планове оперативне розродження передбачає не лише наявність показань до кесаревого розтину, а й комплексну передопераційну підготовку:

1. Загальний та біохімічний аналіз крові.
2. Визначення групи крові та резус-фактору.
3. Загальний аналіз сечі.
4. Коагулограма.
5. Ультразвукове дослідження плоду та органів малого таза.
6. Мікроскопія вагінальних виділень.
7. ЕКГ.

Результати досліджень безпосередньо впливають на те, як проходить кесарів розтин. На основі результатів лікарі будують стратегію проведення операції так, щоб максимально знизити ризики для життя і здоров’я породіллі та дитини.

Під час консультації гінеколога пацієнтка також отримує докладну інформацію щодо організаційної підготовки до госпіталізації. Лікар пояснить, які документи необхідно мати з собою, на що звернути увагу в питаннях особистої гігієни перед операцією, які речі взяти в пологове відділення, а також за потреби призначить додаткові обстеження або консультації суміжних фахівців.

Кесарів розтин: плюси та мінуси

Як і будь-яке хірургічне втручання, кесарів розтин має свої переваги та недоліки. Якщо у вас є медичні покази для кесаревого розтину, не варто турбуватися, адже оперативне розродження у деяких випадках є єдино правильним рішенням. Плюси та мінуси процедури варто знати, щоб бути готовими до можливих наслідків.

Переваги кесаревого розтину

• оперативне розродження допомагає уникнути можливих ускладнень;
• рішення про плановий кесарів розтин робить пологи передбачуваними;
• зниження ризику внутрішньоутробної гіпоксії та травм у дитини;
• відсутність родових травм у матері (розривів промежини, м’язів тазового дна, формування нориць тощо).

Недоліки кесаревого розтину

• потреба у ретельному післяопераційному догляді, щоб уникнути ускладнень після кесаревого розтину;
• ризик кровотечі;
• ризик розвитку інфекційних ускладнень і тромбоемболії;
• триваліший період фізичного відновлення порівняно з природними пологами;
• ризик появи синдрому хронічного тазового болю;
• наявність рубця на матці підвищує ймовірність її розриву під час наступної вагітності або пологів;
• потенційний ризик травматизації новонародженого під час вилучення.

Наслідки кесаревого розтину

Коли проводиться кесарів розтин, наслідки не завжди можна передбачити. Операція може спричиняти такі, зазвичай тимчасові, ускладнення:

• значні болісні відчуття в ділянці післяопераційного рубця;
• тривалі кров’янисті виділення з піхви, пов’язані з загоєнням матки;
  
• порушення роботи кишківника (закрепи, діарея, метеоризм);
  
• біль під час сечовипускання у перші дні після операції;
  
• загальна слабкість, нудота, як реакція на анестезію;
  
• анемія внаслідок крововтрати;
  
• поява набряків, особливо нижніх кінцівок;
  
• біль у спині після регіонарної анестезії;
  
• нетримання сечі (тимчасове);
  
• формування злук органів малого таза;
  
• ризик появи післяопераційної грижі, діастазу через ослаблення м’язів черевної стінки.

Якщо оперативне розродження здійснюватиме центр репродукції у Києві IVMED — ви можете бути впевнені, що лікарі докладуть максимум зусиль для мінімізації післяопераційних ризиків.

Відновлення після кесаревого розтину

Протягом 24 годин після операції жінка знаходиться у палаті інтенсивної терапії, адже коли роблять кесарів розтин — існують ризики ускладнень. Лікарі спостерігають за життєвими показниками жінки, щоб у разі необхідності швидко надати допомогу. Якщо стан стабільний, на другий день мати та дитину переводять у звичайну палату та надають рекомендації:

• багато відпочивати;
• носити підтримувальний бандаж;
• для гігієни використовувати душ (не ванну);
• утриматися від статевого життя щонайменше на 6-8 тижнів;
• вживати достатню кількість питної води;
• дотримуватися раціону, що легко засвоюється та не навантажує травну систему;
• приймати призначені лікарем препарати;
• уникати навантажень — не підіймати нічого важче за немовля;
• доглядати за післяопераційним швом згідно з призначенням.

За дотримання рекомендацій рана загоюється за 1-2 тижні. Загальне відновлення після кесаревого розтину триватиме близько 6-8 тижнів, однак остаточне формування рубця завершується приблизно за рік.

Наступна вагітність після кесаревого розтину

Після хірургічного втручання на матці наступне планування вагітності можливе не раніше, ніж за рік. Причина у тому, що організму потрібен час на повноцінне відновлення, і якщо вагітність настане до повного загоєння, значно підвищується ризик таких ускладнень, як:

• передчасне відшарування плаценти;
• вростання плаценти в ділянці рубця;
• розрив матки.

Якщо вагітність все ж настала раніше, ніж за рік після операції, переривати її не потрібно. Базуючись на тому, які покази до кесаревого розтину були за попередньої вагітності та в якому стані нині знаходяться репродуктивні органи жінки, лікар визначить оптимальну тактику ведення вагітності та спосіб розродження. У разі, якщо жінка вже перенесла два чи більше кесаревих розтини, наступні пологи майже завжди здійснюються оперативним шляхом.

Перш ніж завагітніти знову, потрібно обов’язково здати аналізи при плануванні вагітності. Своєчасне спостереження за станом здоров’я допоможе уникнути багатьох ускладнень при наступній вагітності.

Поширені запитання