Гестоз при вагітності

Що таке гестоз вагітних

Гестоз – ускладнення, що зазвичай розвивається у другій половині вагітності та характеризується порушенням роботи життєво важливих органів – нирок, серця, судин, печінки та нервової системи. Цей стан ще називають “пізнім токсикозом”. 

Якщо токсикоз першого триместру є природною реакцією організму на гормональні зміни, то гестоз при вагітності на більш пізніх термінах вважається патологією. Адже організм матері не може адаптуватися до плода, що призводить до збоїв в роботі кровоносних судин та недостатнього кровотоку, порушення обміну речовин та накопиченню рідини у тілі. У результаті – підвищення артеріального тиску, порушення функцій нирок (протеїнурія) та інші небезпечні прояви. 

Найчастіше гестоз проявляється після 20-го тижня гестації. За статистикою кожна десята вагітна жінка стикається з тими чи іншими ознаками гестозу. У важких випадках він може нести загрозу не лише для дитини, а й життя самої жінки. Тому слід вчасно реагувати на прояви цієї патології та знати, як підготуватися до пологів у такому випадку.

Причини виникнення гестозу

Точна причина гестозу достеменно не з’ясована. Вважається, що він має багатофакторний характер, тобто виникає через поєднання фізіологічних, імунних, судинних та гормональних порушень. Розглянемо основні чинники, які можуть спричинити розвиток гестозу при вагітності. 

Ендокринні розлади

Наявні порушення в роботі ендокринної системи (щитоподібна залоза, наднирники, підшлункова залоза) змінюють гормональний баланс та впливають на судинний тонус. Надлишок гормонів стресу, інсулінорезистентність або наявність цукрового діабету можуть спричиняти спазм судин, через що порушується постачання крові до плаценти. 

Хронічні захворювання

Якщо жінка має артеріальну гіпертензію, хвороби нирок, печінки, легень, вади серця, анемію, аутоімунні захворювання тощо та завагітніла – це значно підвищує ризик появи пізнього токсикозу. Тому важливо знати, як розрахувати термін вагітності, щоб своєчасно проходити обстеження і не пропустити ознаки патології. 

Ожиріння

Якщо жінка, що встає на облік щодо вагітності, має індекс маси тіла 35 кг/м² і більше – це значно підвищує ризик розвитку гіпертензивних розладів вагітності.

Багатоплідна вагітність

Коли жінка носить двійню або трійню, навантаження на серцево-судинну систему збільшується в кілька разів. Це може перевантажити судини та призвести до підвищення тиску, набряків. 

Недостатня вага

Жінки з низьким індексом маси тіла мають менше енергетичних та білкових резервів, необхідних для нормального перебігу вагітності. Це може мати негативний вплив на функціонування плаценти та обмін речовин. 

Імунологічні чинники

У деяких жінок організм може сприймати клітини плода як “чужорідні” та почати виробляти антитіла проти них. Це призводить до ураження судин плаценти та погіршує живлення дитини. 

Спадковість

Якщо гестоз при вагітності був у матері або бабусі – ризик підвищується у кілька разів. Існує генетична схильність до судинних порушень, що сприяє розвитку патології. 

Плацентарна недостатність

При порушенні формування чи неправильному прикріпленні плаценти виникає її дисфункція, що призводить до гіпоксії плода. 

Судинні аномалії

Проблеми з судинами до вагітності (гіпертонія, варикоз, слабкість стінок судин) підвищують ризик появи гестозу. Такі судини не здатні повністю адаптуватися до збільшеного об’єму крові під час вагітності, тому у серцево-судинній системі можуть відбуватися збої. 

Вік

Найчастіше схильність до гестозу спостерігається у жінок до 18 та після 40 років. У молодих – через незрілість судинної системи, у старших – через вікові зміни та наявність хронічних хвороб.

Інші фактори

Постійна втома, нестача сну, нервове напруження, куріння, гіподинамія порушують регуляцію роботи судин та серця. У результаті підвищується артеріальний тиск, зменшується кровопостачання органів, зокрема плаценти, і виникають симптоми гестозу. 

На жаль, гестоз вагітних не завжди можна спрогнозувати. У деяких жінок він може виникнути неочікувано, особливо якщо це перша вагітність, навіть якщо немає проблем зі здоров’ям. Проте лікарі можуть оцінити ступінь ризику за допомогою аналізів при плануванні вагітності, УЗД та контролю тиску. Чим ретельніше жінка та лікар слідкують за перебігом вагітності, тим більша ймовірність запобігти важким ускладненням. 

Види та класифікація гестозу вагітних (прееклампсії)

За часом виникнення лікарі розрізняють:

• Ранню прееклампсію. Розвивається на 20-34 тижні вагітності.  
• Пізню прееклампсію. Розвивається після 34 тижня вагітності. 

За перебігом:

• Помірна прееклампсія. Характеризується артеріальною гіпертензією (140/90-159/109 мм рт.ст.) та протеїнурією (білок в сечі понад 0,3 г/доб).
• Важка прееклампсія. Підвищення систолічного артеріального тиску понад 160 мм рт. ст. або діастолічного – понад 110 мм рт. ст. та протеїнурія більш ніж 5 г/доб. Або артеріальна гіпертензія будь-якого ступеня у сукупності з одним або більше симптомів, таких як: генералізовані набряки, головний біль, біль у животі, нудота, блювання, порушення зору, зниження об’єму сечі (<0,5 мл/кг/год), зниження кількості тромбоцитів та підвищення рівня печінкових трансаміназ у аналізі крові.

Незалежно від особливостей перебігу цей патологічний стан вимагає спостереження та медикаментозної корекції.

Стадії та симптоми гестозу

Прояви гестозу можуть змінюватися залежно від стадії розвитку. 

Хронічна артеріальна гіпертензія

Підвищення артеріального тиску, яке виникло до 20 тижня вагітності, або жінка вже мала гіпертензію до того як завагітніти та приймає засоби для зниження тиску. Вона зберігається після шести тижнів післяпологового періоду.

Гестаційна гіпертензія

Це підвищення артеріального тиску, що з’являється після 20-го тижня вагітності за відсутності значущої протеїнурії або ознак ураження органів, і зазвичай повертається до норми протягом перших шести тижнів після пологів. Оскільки такий стан може трансформуватися у прееклампсію, він потребує ретельного спостереження.

Прееклампсія

Прееклампсія – це стан, за якого після 20-го тижня вагітності у вагітної, що раніше мала нормальний артеріальний тиск, з’являється гіпертензія, або ж посилюється вже наявна до цього часу АГ, доповнена протеїнурією та/або ознаками небезпеки для плода чи самої вагітної. Іноді цей синдром може проявитися вже після пологів. Його розвиток пов’язаний із поєднанням підвищеного судинного опору, посиленої агрегації тромбоцитів, активації системи згортання крові та ендотеліальної дисфункції. Основним чинником є порушена робота плаценти, про що свідчить швидке зникнення симптомів після народження дитини (якщо ж артеріальна гіпертензія чи протеїнурія зберігаються довше, це вказує, що вони мають інше походження). Ураження нирок проявляється зниженням швидкості клубочкової фільтрації та можливими ознаками ниркового ушкодження.

Еклампсія 

Розвиток судом або коми у вагітної чи породіллі, які не мають іншого пояснення і виникають на тлі вже встановленої прееклампсії або артеріальної гіпертензії. Такий стан розвивається приблизно у 2% пацієнток із важкою формою прееклампсії. Водночас у близько 16 % випадків еклампсії підвищений артеріальний тиск не фіксують. Без негайної медичної допомоги такий стан може призвести до пошкодження життєво важливих органів (печінка, нирки) та летального наслідку. Найчастіше призначається екстрене розродження. 

Синдром HELLP

Загрозливий для життя розлад, що зазвичай розвивається у вагітних після 20-го тижня. Йому притаманні три основні ознаки: руйнування еритроцитів із розвитком анемії, підвищення печінкових ферментів, що свідчить про ураження печінки, а також зниження кількості тромбоцитів, необхідних для нормального згортання крові. Такий стан здатний спричинити важкі наслідки, зокрема розрив печінки, гостру ниркову недостатність і передчасне відшарування плаценти.

Чим небезпечний гестоз при вагітності

Гестоз – не просто “незручність” чи тимчасовий дискомфорт. Його небезпека полягає у тому, що він може пошкоджувати життєво важливі органи – страждає як матір, так і дитина. Це призводить до таких ускладнень: 

• відшарування плаценти та інтенсивна кровотеча;
• внутрішньоутробна гіпоксія або затримка розвитку плода;
• порушення розвитку нервової системи у дитини;
• передчасні пологи або необхідність екстреного кесаревого розтину;
• ниркова, печінкова та дихальна недостатність у матері;
• ризик інсульту, набряку мозку, судом, коми у важких випадках.

За перших ознак – підвищенні тиску, появі набряків, головного болю чи появі тривожних виділень у жінок – потрібно негайно повідомити про це свого лікаря-гінеколога. 

Діагностика гестозу

Для підтвердження діагнозу лікар проводить комплекс досліджень: 

1. Загальний аналіз крові. Для визначення рівня гемоглобіну, лейкоцитів, тромбоцитів та виключення ускладнень.
2. Загальний аналіз сечі. Виявлення білка (протеїнурія) підтверджує ураження нирок. 
3. Біохімічний аналіз крові. Допомагає оцінити роботу печінки, нирок, електролітний баланс. 
4. Вимірювання артеріального тиску. Підвищення понад 140/90 мм рт. ст. може свідчити про початок патології.
5. УЗД. Дозволяє визначити стан плаценти, кількість навколоплідних вод, розвиток плода. 
6. КТГ (кардіотокографія). Оцінює серцебиття дитини, що допомагає вчасно помітити гіпоксію. 

Вчасне виявлення патології – основний спосіб запобігти ускладненням. Тим більше дізнавшись, що таке гестоз, кожна майбутня мама повинна уважніше ставитися до свого особливого стану. 

Лікування гестозу вагітних

Тактика лікування патологічного стану залежить від важкості перебігу. 

За легкої форми жінці можуть рекомендувати амбулаторне спостереження, дієту зі зменшенням солі, жирного та копченого, контроль ваги та споживання рідини, достатній відпочинок, регулярне вимірювання тиску та прийом антигіпертензивних препаратів, ацетилсаліцилової кислоти та кальцію. Дефіцит заліза і зниження гемоглобіну ускладнюють перебіг гестозу, тому важливо знати, як підняти гемоглобін у вагітних, та підтримувати його цільові значення протягом всієї вагітності.

За важкої форми – госпіталізація обов’язкова. Проводиться медикаментозна терапія, спрямована на нормалізацію тиску, покращення кровообігу, профілактику судом. Також призначають білкову дієту, вітамінно-мінеральні комплекси, спазмолітики, седативні засоби. Здійснюють регулярний контроль стану плода за допомогою фетометрії та КТГ.

У разі загрози для матері чи плода лікарі ухвалюють рішення про дострокові пологи, іноді шляхом кесаревого розтину. 

Головна мета лікування – стабілізувати стан жінки та зберегти життя дитини. Після пологів симптоми гестозу зазвичай поступово зникають протягом кількох днів, коли навантаження на судини та нирки зменшується. Але, якщо у вагітної спостерігалися проблеми зі здоров’я до вагітності, вона проходила лікування безпліддя за допомогою екстракорпорального безпліддя (ЕКЗ), лікарі радять ще певний час залишатися під наглядом. У випадку перенесеної прееклампсії та еклампсії жінці протягом року необхідно проходити регулярні обстеження, контролювати рівень тиску через високий ризик серцево-судинних ускладнень. 

Профілактика гестозу при вагітності

Повністю уникнути гестозу вагітних неможливо, але можна зменшити ризик появи патологічного стану. Рекомендації лікарів клініки репродукції в Києві “IVMED”:

• ставати на облік вагітності якомога раніше;
• регулярно відвідувати лікаря і виконувати всі рекомендації;
• стежити за масою тіла, уникати різкого набору ваги;
• контролювати артеріальний тиск;
• дотримуватися здорового харчування;
• не перевтомлюватися, достатньо спати;
• уникати стресів та тривалого сидіння в одному положенні;
• не зловживати рідиною, споживати помірну кількість; 
• за наявності хронічних хвороб проконсультуватися з лікарем ще на етапі планування вагітності. 

Регулярне спостереження та лабораторний контроль у цей особливий період – найкраща профілактика. 

Поширені запитання про гестоз

Чи повторюється гестоз при наступних вагітностях

Так, ризик повторного гестозу існує, особливо якщо причини не були усунені. Але правильна підготовка до вагітності та спостереження у лікаря значно знижують ймовірність його розвитку.  

Чи можна народити природним шляхом при гестозі

Здебільшого так, якщо стан жінки та дитини стабільний. Але за важких форм (прееклампсія, еклампсія) природні пологи можуть бути небезпечними. Тому лікарі часто обирають кесарів розтин для безпеки обох.