Хвороба Пейроні (викривлення члена): симптоми та методи лікування

Що таке хвороба Пейроні?

Хвороба Пейроні (або фібропластична індурація статевого члена) – це патологічне викривлення члена у стані ерекції, яке виникає внаслідок утворення щільних фіброзних бляшок у його тканинах. Ці тверді ділянки роблять тканини менш еластичними, і під час ерекції пеніс вигинається у бік ураженого місця. Іноді деформація буває незначною і чоловік навіть не підозрює про проблему. Але здебільшого такий стан супроводжується неприємними відчуттями під час статевого акту та психологічним дискомфортом.

Особливістю патології є те, що її прояви індивідуальні. У різних чоловіків може бути різний кут викривлення та його ступінь, також варіюються локалізація бляшок та швидкість їхнього розвитку. В одних викривлення члена залишається помірним і не заважає статевому життю, тоді як в інших – воно стає серйозною проблемою, зокрема супроводжується болем, особливо під час ерекції.

Причини хвороби Пейроні

Викривлення члена може бути пов’язане з різними причинами:

• Травми пеніса. Навіть незначні мікротравми, які можуть статися під час активного сексу, мастурбації, занять спортом або випадкового удару, здатні спровокувати формування фіброзних бляшок.
• Порушення кровообігу та запальні процеси. Сприяти утворенню бляшок можуть цукровий діабет, підвищений артеріальний тиск, атеросклероз.
• Вікові зміни. З часом еластичність тканин знижується, зокрема пеніса, з’являється фіброз тканин, і це може призвести до його вигину.
• Генетична схильність. Деякі чоловіки успадковують від родичів підвищену ймовірність розвитку цієї патології. 
• Ендокринні порушення. Порушення роботи надниркових залоз та гіпоталамусу впливає на вироблення статевих гормонів і може призвести до деформації члена.

Варто зазначити, що деформація статевого органу не завжди є набутою. Так, деякі чоловіки народжуються з легким вигином, пов’язаним з коротким уретральним каналом. Це анатомічна особливість, що не впливає на фертильність та ерекцію, не спричиняє фізичного дискомфорту – тож і не вимагає хірургічного втручання. 

Хвороба Пейроні: симптоми та ознаки

Розпізнати хворобу на ранній стадії можна за певними ознаками, хоча вони не завжди помітні відразу:

• Вигин члена під час ерекції – один із перших симптомів. Спочатку патологія помітна лише у стані збудження, але поступово може прогресувати та проявлятися і у спокої.
• Біль у статевому органі. Стає особливо вираженим під час сексуального збудження та статевого акту.
• Ущільнення або вузлики під шкірою. Помітна зміна структури члена, яку можна промацати.
• Зменшення довжини пеніса. Можливе вкорочення статевого органу, яке стає помітним з часом.
• Проблеми з ерекцією. Виникають через нерівномірне наповнення деформованих тканин кров’ю.

Здебільшого симптоми хвороби Пейроні помітні лише під час ерекції, а в інший час візуально пеніс має абсолютно нормальний вигляд, і це ускладнює раннє виявлення патології.

Чим небезпечна хвороба Пейроні

Пеніс може стати настільки викривленим, що статевий акт стає практично неможливим. А постійний біль під час ерекції призводить до психологічного виснаження та депресії. Крім цього деякі чоловіки втрачають частину довжини пеніса через ущільнення тканин, а складні випадки часто супроводжуються довготривалим порушенням ерекції. 

Крім фізичних наслідків хвороба має сильний психоемоційний вплив. Чоловіки соромляться свого органу, уникають інтимних контактів та страждають від тривожності, що додатково погіршує стан та негативно впливає на стосунки з партнером. Партнер також може відчувати незручність, особливо якщо статевий акт стає болісним або складним через викривлення. Це може ускладнювати планування вагітності природним шляхом та потребувати лікування безпліддя шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій (ЕКЗ).

У деяких випадках хвороба прогресує настільки, що для відновлення нормальної функції та форми статевого органу необхідне лише хірургічне втручання.

Діагностика хвороби Пейроні

Щоб визначити наявність патології, лікар-уролог або андролог проводить кілька видів обстежень:

1. Фізичний огляд. Фахівець оцінює форму пеніса, визначає наявність ущільнень і ступінь викривлення.
2.  Для додаткового дослідження лікар може назначити спермограму. 
3. УЗД. Ультразвукове дослідження дозволяє оцінити товщину бляшок, стан тканин та кровообіг в статевому органі.

За необхідності лікар-уролог клініки репродукції в Києві “Айвімед” скерує на додаткові дослідження або до суміжних фахівців, якщо буде потреба у корекції системного захворювання. 

Хвороба Пейроні: лікування сучасними методами

Сучасна медицина дозволяє лікувати хворобу Пейроні. Яким саме методом – залежить від стадії патології та інтенсивності симптомів.

Консервативна терапія 

Ефективна на ранніх етапах хвороби, зазвичай включає медикаментозне лікування та фізіотерапевтичні процедури:

• Іонофорез. Активні компоненти під дією електричного струму досягають потрібної зони без ін’єкцій. Це дозволяє частково розм’якшити бляшку, покращити місцеву мікроциркуляцію, зменшити запалення.  
• Ударно-хвильова терапія. Процедура, за якої через тканини пропускають акустичні хвилі низької інтенсивності. Завдяки цьому зменшується біль, розбиваються щільні фіброзні структури, стимулюється кровотік, зменшується спазм судин. 

Консервативна терапія зазвичай допомагає полегшити стан, коли викривлення незначне та бляшки ще м’які.

Хірургічне лікування хвороби Пейроні

Якщо консервативні методи не допомагають або кут викривлення значний, застосовують оперативне втручання. Його основна мета – випрямлення статевого органу, видалення бляшок та стабілізація кровопостачання задля можливості досягнення ерекції. Операція не завжди повністю відновлює довжину пеніса, але значно покращує його функцію та форму.

Як проводиться операція за хвороби Пейроні?

Перед операцією лікар детально оцінює стан тканин, розташування фіброзних бляшок та ступінь викривлення. Це дозволяє підібрати оптимальний підхід для конкретного пацієнта. Операція проводиться під місцевою або загальною анестезією, залежно від обсягу втручання та рекомендацій хірурга.  

Профілактика викривлення члена

Щоб запобігти розвитку хвороби та мінімізувати ризик рецидиву після виправлення дефекту, потрібно:

• уникати травм пеніса;
• контролювати хронічні захворювання (цукровий діабет, гіпертонія);
• відмовитися від шкідливих звичок;
• слідкувати, щоб вага тіла залишалась у нормальних значеннях;
• дотримуватися обережності під час сексуальної активності.   

Якщо проводилась терапія, важливо виконувати рекомендації лікаря щодо фізичної активності після лікування. 

Психологічна підтримка пацієнта та партнера

Хвороба Пейроні часто викликає психологічний дискомфорт. Чоловіки соромляться викривлення, і це впливає на сексуальне життя та самооцінку. Партнер теж може відчувати незручність, тому психологічна підтримка має велике значення. Лікарі рекомендують консультації з сексологом або психологом, які допомагають подолати тривожність, відновити комфорт у сексі та підтримати чоловіка. Відкрите обговорення проблеми сприяє зниженню стресу, збереженню інтимної близькості та довіри у стосунках. 

Часті запитання

Як визначити хворобу Пейроні на ранній стадії?

Важливо звертати увагу навіть на невелике викривлення члена під час ерекції, труднощі з її підтриманням, щільні вузлики та появу болю. Регулярне обстеження в уролога допоможе вчасно виявити проблему та знайти шляхи її розв’язання.   

Чи можна жити статевим життям при хворобі Пейроні?

Так, здебільшого статеве життя можливе, проте деформація або біль можуть ускладнювати акт. Також часто доводиться шукати позу, зручну для обох партнерів. Тож лікування значно збільшить комфорт під час сексу. 

Яка ефективність лікування хвороби Пейроні?

Якщо хвороба виявлена на ранніх етапах, іноді достатньо консервативного лікування. Але при значному викривленні статевого органу показане хірургічне втручання.