Що таке пап-тест і навіщо він потрібен

Саме тому регулярний ПАП-тест — це важлива частина турботи про жіноче здоров'я. Дослідження допомагає виявити патологічні зміни клітин шийки матки ще до появи симптомів і значно знижує ризик розвитку онкологічного захворювання. Тому кожній жінці варто знати, що таке ПАП-тест в гінекології, кому і як часто його потрібно проходити та як правильно підготуватися до обстеження.

ПАП-тест — коротко про головне

ПАП-тест – один із найважливіших методів профілактики раку шийки матки. Він дає змогу помітити аномальні зміни в клітинах цервікального каналу задовго до того, як вони перетворяться на злоякісні. Найважливіше, що варто знати кожній жінці:

• ПАП-тест є скринінговим, а не діагностичним дослідженням;
• обстеження допомагає виявити передракові зміни та рак шийки матки на ранніх стадіях;
• процедура триває кілька хвилин, не потребує анестезії та є безболісною;
• проходити ПАП-тест потрібно регулярно, навіть за відсутності будь-яких скарг;
• за потреби гінеколог може рекомендувати аналіз на ВПЛ або провести обидва дослідження одночасно;
• аакцинація проти ВПЛ не скасовує необхідності регулярного скринінгу.

Що таке ПАП-тест в гінекології

ПАП-тест (мазок за Папаніколау або цитологічне дослідження мазка шийки матки) — це метод скринінгу, під час якого лікар бере невелику кількість клітин слизової оболонки цервікального каналу та поверхні шийки матки для подальшого мікроскопічного дослідження. Його основна мета — виявити передракові зміни та аномальні клітини на ранніх етапах, коли захворювання ще не має симптомів і найбільш ефективно піддається лікуванню.

Регулярні гінекологічні огляди та скринінг шийки матки є важливою складовою підготовки до вагітності. Також вони входять до комплексного обстеження жінок, які планують лікування безпліддя, адже дозволяють своєчасно виявити та усунути патологічні зміни, здатні негативно впливати на репродуктивне здоров'я.

Коли здавати ПАП-тест

Частота проведення ПАП-тесту (цитології мазка шийки матки) визначається міжнародними та національними рекомендаціями, які враховують вік жінки, результати попередніх обстежень, наявність ВПЛ та факторів ризику.

З якого віку та як часто проходити обстеження

Згідно з протоколами більшості країн робити цитологічний скринінг рекомендується всім жінкам віком від 21 до 65 років незалежно від початку статевого життя.

Частота проходження ПАП-тесту залежить від віку та індивідуальних факторів ризику:

з 21 року — рекомендовано проходити ПАП-тест 1 раз на рік (за умови нормальних результатів попередніх обстежень);

за наявності факторів ризику розвитку раку шийки матки, а також жінкам після 30 років, рекомендовано поєднувати ПАП-тест із тестуванням на вірус папіломи людини (ВПЛ).

Кому не рекомендовано робити цю процедуру

Абсолютних протипоказань до ПАП-тесту немає, однак у деяких ситуаціях аналіз на цитологію доцільно тимчасово відкласти або здавати за індивідуальними показаннями. Це допомагає отримати максимально достовірний результат та уникнути його хибної інтерпретації.

Коли не рекомендується виконувати ПАП-тест:

• під час менструації;
• гострі запальні процеси піхви або шийки матки (обстеження проводять після завершення лікування);
• одразу після внутрішньовагінальних лікувальних процедур або введення вагінальних препаратів;
• перші тижні після пологів (якщо після народження дитини потрібен ПАП-тест, коли здавати біоматеріал визначає лікар індивідуально);
• після нещодавніх оперативних втручань на шийці матки (до завершення періоду загоєння).

Водночас вагітність не є протипоказанням до проведення ПАП-тесту. Якщо жінка потребує скринінгу, дослідження може бути виконане безпечно за рекомендацією лікаря.

Підготовка до ПАП-тесту

Спеціальна складна підготовка до ПАП-тесту не потрібна, однак дотримання простих рекомендацій перед забором біоматеріалу допомагає отримати максимально точний результат. Оптимальний період залежно від дня менструального циклу:

• жінки до настання менопаузи – перші дні після закінчення менструації;
• жінки, які приймають протизаплідні пігулки — будь-який сухий день
• жінки у менопаузі — будь-який день.

Що можна і не можна перед обстеженням

За 48 годин до ПАП-тесту рекомендується:

• утриматися від статевих контактів;
• не використовувати вагінальні свічки, креми, таблетки, сперміциди та інші місцеві препарати (якщо інше не призначив лікар);
• не проводити спринцювання.

У день обстеження достатньо провести звичайні гігієнічні процедури зовнішніх статевих органів. Також бажано спорожнити сечовий міхур перед візитом до гінеколога. Якщо є ознаки гострої інфекції, запалення, незвичні рясні виділення або розпочалася менструація, варто повідомити про це лікаря. За потреби дослідження буде перенесено на інший день.

Як проходить сама процедура

ПАП-тест виконує лікар-гінеколог під час огляду на гінекологічному кріслі:

• в піхву обережно вводять гінекологічне дзеркало, щоб забезпечити доступ до шийки матки;
• за допомогою спеціальної щіточки або шпателя береться невелика кількість клітин із зовнішньої поверхні шийки матки та цервікального каналу;
• отриманий матеріал наноситься на предметне скло або поміщають у спеціальний контейнер із консервувальним розчином для рідинної цитології та направляють до лабораторії.

Процедура триває кілька хвилин та не викликає дискомфорту. Після обстеження можна одразу повернутися до звичного способу життя. Іноді протягом доби можливі незначні кров'янисті виділення. Це нормальна реакція після контакту інструментів із шийкою матки.

Результати ПАП-тесту: норма та відхилення

Якщо виконується ПАП-тест, результати найчастіше описують за системою Bethesda, яка є міжнародним стандартом оцінки цитологічних мазків:

1. NILM — це норма ПАП-тесту (негативний результат). Ознак передракових або злоякісних змін не виявлено.
2. ASC-US — виявлені незначні зміни клітин плоского епітелію, що потребують уточнення. В такому випадку призначається аналіз на визначення інфекції ВПЛ у жінок або повторна цитологія.
3. ASC-H — атипові клітини, при наявності яких не можна виключити передракові зміни. Потрібна додаткова діагностика.
4. LSIL — легкі зміни клітин, які найчастіше пов'язані з інфікуванням вірусом папіломи людини та нерідко зникають самостійно.
5. HSIL — виражені передракові зміни клітин, які потребують обов'язкового дообстеження та за необхідності лікування.
6. AGC — атипові зміни залозистих клітин, що потребують поглибленої діагностики.
7. AIS — передракові зміни залозистого епітелію шийки матки.
8. SCC — виявлені клітини, характерні для плоскоклітинного раку шийки матки.
9. Adenocarcinoma — ПАП-тест показує, що виявлені клітини, характерні для аденокарциноми шийки матки.

Важливо! Позитивний результат ПАП-тесту не означає, що у жінки – рак. У більшості випадків він лише свідчить про змінений стан клітин слизової оболонки цервікального та вказує на необхідність додаткового обстеження (аналіз на ВПЛ, кольпоскопія або біопсія шийки матки).

Скільки чекати результат PAP-тесту

Термін готовності ПАП-тесту залежить від лабораторії, але в більшості випадків результат можна отримати через 3-7 робочих днів. Якщо потрібні додаткові дослідження або консультація цитолога, очікування може тривати трохи довше.

Що робити, якщо він поганий

Позитивний результат ПАП-тесту не є підтвердженням раку. Подальшу тактику визначає лікар-гінеколог залежно від типу виявлених змін. За потреби може бути рекомендована повторна цитологія, ВПЛ-тест, кольпоскопія або біопсія шийки матки для уточнення діагнозу та вибору оптимального лікування.

Переваги рідинної цитології (Liquid-Based Cytology)

Проведення ПАП-тесту методом рідинної цитології забезпечує вищу якість зразка та підвищує точність виявлення патологічних змін. Основні переваги Liquid-Based Cytology:

• забезпечує більш якісний зразок клітин завдяки видаленню слизу, крові та надлишку лейкоцитів;
• підвищує точність виявлення дисплазії шийки матки та інших передракових патологій;
• зменшує кількість неінформативних або сумнівних результатів;
• дає змогу виконати ВПЛ-тест із того ж зразка без повторного забору матеріалу;
• сприяє ранньому виявленню змін і запобіганню розвитку раку шийки матки;
• використовується для контролю стану шийки матки після лікування дисплазії та інших патологічних змін.

У жінок після хірургічного видалення матки необхідність проведення рідинної цитології визначається індивідуально та залежить від причини операції і наявності захворювань шийки матки в анамнезі.

ПАП-тест – простий, швидкий і високоефективний метод скринінгу, який дає змогу виявити передракові зміни шийки матки ще до появи симптомів і значно знизити ризик розвитку онкологічного захворювання. Регулярне обстеження відповідно до рекомендацій лікаря є важливим кроком для збереження жіночого здоров'я.

У клініці IVMED ви можете здати ПАП-тест методом рідинної цитології, отримати точний результат та професійну консультацію гінеколога щодо подальших дій.

FAQ

Скільки коштує процедура?

Вартість ПАП-тесту залежить від медичного закладу, виду дослідження (традиційна чи рідинна цитологія) та може включати консультацію гінеколога. Ціну обстеження в IVMED ви можете переглянути у прайсі або уточнити в адміністратора клініки.

Скільки дійсний результат аналізу?

Безпосередньо результат не має терміну дії, однак повторне обстеження потрібно проходити відповідно до рекомендованого графіка скринінгу.

Чи боляче робити тест?

ПАП-тест зазвичай не викликає болю, хоча під час забору матеріалу можливий легкий дискомфорт або короткочасні тягнучі відчуття внизу живота.

Чи можна робити тест під час місячних?

Ні, ПАП-тест рекомендується проводити поза менструацією, оскільки наявність крові у зразку може вплинути на якість цитологічного дослідження.

В чому різниця між ПАП-тестом та аналізом на ВПЛ?

ПАП-тест оцінює стан клітин шийки матки, а ВПЛ-тест визначає наявність високоонкогенних штамів вірусу папіломи людини, які можуть спричинити їх зміни.