Близько 15 % людей мають негативний резус-фактор крові. Якщо обидва з майбутніх батьків мають однаковий резус-фактор, то ніяких пов’язаних з ним проблем не виникає.
Що таке резус-фактор?
Резус-фактор — це спеціальний білок (антиген D), який знаходиться на поверхні червоних кров’яних клітин (еритроцитів). Якщо цей білок присутній, резус-фактор вважається позитивним (Rh+), якщо відсутній — негативним (Rh-). Резус-фактор успадковується генетично, при цьому ген позитивного резус-фактора є домінантним, тобто якщо один із батьків має Rh+, дитина з високою ймовірністю також матиме позитивний резус-фактор.
Як розвивається резус-конфлікт?
Резус-конфлікт може виникнути, коли у вагітної жінки негативний резус-фактор (Rh-), а у плода — позитивний (Rh+). У нормі кров матері та дитини не змішується через плацентарний бар’єр, тому проблем не виникає.
Однак, якщо еритроцити плода з Rh+ потрапляють у кров матері з Rh-, імунна система жінки розпізнає ці клітини як чужорідні та починає виробляти антитіла. Цей процес називають сенсибілізацією.
Перший контакт крові плода і матері, найчастіше під час пологів, зазвичай не шкодить дитині, оскільки імунна відповідь формується пізніше. Проте антитіла, які утворилися, залишаються в крові матері.
Якщо жінка вдруге вагітніє плодом з Rh+, ці антитіла можуть проникати через плаценту і атакувати еритроцити плода. Це призводить до їх руйнування (гемолізу), що викликає гемолітичну хворобу плода — стан, коли через брак кисню та токсичне навантаження на органи розвивається серйозна загроза для здоров’я дитини.
Резус-конфлікт не виникає, якщо у матері Rh+, а у плода Rh-, або якщо у обох батьків однаковий резус-фактор.
Якщо еритроцити плода з Rh+ потрапляють кровоносне русло матері, яка має Rh-, то у відповідь на це імунна система жінки починає виробляти антитіла, оскільки вважає клітини крові дитини чужорідними. Антитіла проникають через плаценту до плоду і починають знищувати його еритроцити.
Негативний резус-фактор у вагітної жінки при Rh+ у її майбутньої дитини призводить до кисневого голодування плоду, підвищення рівня білірубіну в крові, вродженої водянки тощо.
Що робити, якщо у вагітної жінки негативний резус-фактор?
Резус-конфлікт не проявляє себе специфічними симптомами. Нездужання може мати характер токсикозу. Припустити наявність резус-конфлікту допомагає УЗД. Під час дослідження лікар може помітити збільшення печінки, селезінки, серця плоду.
Діагностувати резус-конфлікт допомагає комплексне дослідження, що включає збір і вивчення анамнезу, уточнення групи і резус-фактора крові обох з подружжя. Крім того здають аналіз на резус-антитіла, проводять оцінку ризику резус-імунізації виходячи з анамнезу. Щомісяця вагітній необхідно здавати аналіз для визначення рівня антитіл.
Для профілактики негативного впливу резус-конфлікту на плід вагітній можуть вводити препарати, які руйнують антитіла. Такі засоби при першій вагітності застосовують на 28 тижні або протягом 72 годин після пологів. Це дозволяє знизити ймовірність резус-конфлікту під час другої вагітності.
Гемолітична хвороба
Еритроцити — це червоні кров’яні клітини, відповідальні за транспортування кисню до тканин організму. Коли ці клітини руйнуються, здатність крові переносити кисень суттєво знижується, через що тканини, включно з клітинами організму дитини, починають відчувати дефіцит кисню — розвивається гіпоксія. Це стан, який є дуже небезпечним, адже без достатнього постачання кисню клітини не можуть нормально функціонувати і починають гинути. Найчутливішими до гіпоксії є нервові клітини, особливо в головному мозку.
Ще однією серйозною проблемою є гемоліз — процес руйнування еритроцитів, під час якого в кров вивільняється білірубін. Незв’язаний білірубін має токсичну дію на організм. Печінка, серце та селезінка намагаються нейтралізувати його, що призводить до збільшення цих органів, але часто організм плода не справляється з інтоксикацією. Внаслідок цього в утробі матері у дитини може розвиватися анемія та жовтяниця, а у важких випадках — серйозні ураження органів, інвалідність і навіть загроза для життя.
Профілактика резус-конфлікту
Профілактика резус-конфлікту є ключовим заходом для запобігання ускладненням під час вагітності у жінок із негативним резус-фактором. Основним методом профілактики є введення антирезусного імуноглобуліну (анти-D), який перешкоджає формуванню антитіл проти резус-позитивних еритроцитів плода.
Коли застосовують профілактику:
- Під час вагітності: Імуноглобулін вводять приблизно на 28-му тижні, щоб запобігти сенсибілізації у разі проникнення крові плода в кровообіг матері.
- Після пологів: Якщо дитина має позитивний резус-фактор, жінці вводять другу дозу анти-D протягом 72 годин після народження. Це дозволяє захистити майбутні вагітності.
- У разі ускладнень: Введення імуноглобуліну необхідне після інвазивних процедур (наприклад, амніоцентезу), вагінальних кровотеч, травм живота або після переривання вагітності.
Антирезусний імуноглобулін нейтралізує резус-позитивні клітини плода, що потрапили в кров матері, і запобігає розвитку імунної відповіді, яка могла б призвести до резус-конфлікту.
Ведення вагітності один з напрямків роботи фахівців клініки репродукції «Айвімед». Жінок спостерігають кваліфіковані акушери-гінекологи, які мають великий досвід, в тому числі і при негативному резус-факторі у майбутньої мами.
