Методика проведення дослідження фрагментації ДНК сперматозоїдів в клініці IVMED
Використовується метод SCD (HALO) sperm chromatin decondensation.
Вивчаються дисперсії хроматину в ядрах сперматозоїдів.
За допомогою спеціальних реагентів (ензимів) домагаються «підсвічування» головок тих сперматозоїдів, де є розриви в ДНК.
У SCD-тесті хроматин пошкодженого сперматозоїда розподіляється набагато ближче до ядра, а у нормального в більшому радіусі.
Інтерпретація результатів дослідження фрагментації ДНК сперматозоїдів
0-30%
вагітність природним шляхом є можливою
30-40%
вагітність природним шляхом можлива, але її очікування може бути довгим. Рекомендовано проведення інсемінації, а якщо порушення є також і у жінки рекомендується проведення ЕКО
40-50%
настання вагітності природним шляхом або за допомогою інсемінації малоймовірно. Шанси на успіх збільшуються завдяки ЕКЗ
50-60%
вагітність можлива за допомогою ЕКЗ з методикою ICSI (інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда)
> 60%
шанси на успіх дуже малі; вагітність можлива за допомогою застосування в протоколах ІКСІ тестікулярних сперматозоїдів, тобто сперматозоїдів, витягнутих з яєчок оперативним шляхом або використання сперми донора.
Підходи до подолання високої фрагментації ДНК сперматозоїдів (ембріологічний, андрологічний)
(Застосування цих методів можливе тільки в протоколах ЕКО)
Ембріологічний підхід
Сучасні технології обробки сперми дозволяють відібрати сперматозоїд без фрагментації ДНК.
Тільки повністю зрілий сперматозоїд без фрагментації ДНК має на голівці спеціальні рецептори до гіалуронової кислоти, які забезпечують взаємодію сперматозоїда і яйцеклітини при заплідненні всередині організму і в методах ДРТ.
Метод PICSI (Physiologic ICSI) заснований на зниженні рухливості зрілого сперматозоїда через зв’язування з Гіалуронат. Дозволяє відібрати сперматозоїди з низькими показниками хромосомних аномалій.
98%
ймовірність відібрати сперматозоїд без фрагментації ДНК при застосуванні методу PICSI
65%
граничний показник в НВА тесті, яким рекомендовано проводити PICSI
15
грамів гіалуронової кислоти (гиалуроната) міститься в тілі людини вагою 70 кг
Назва «гіалуронова кислота» походить від грец. hyalos склоподібний і уроновая кислота, так як вперше вона була виділена в 1934 році з склоподібного тіла ока.
