За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, безпліддям вважається нездатність сексуально активної жінки, яка не використовує контрацепції, завагітніти протягом одного року.
Види жіночого безпліддя
Залежно від того, чи були у жінки вагітності й пологи, виділяють дві форми безпліддя:
- Первинне безпліддя. Такий діагноз ставиться, якщо у жінки не було вагітностей, або вагітності були, але закінчувалися викиднями або мертвонародженням.
- Вторинне безпліддя. Це форма репродуктивної дисфункції, при якій жінка не може завагітніти протягом року, але в минулому у неї були вагітності, і вона народила дитину/дітей.
Форми жіночого безпліддя
Причини порушення репродуктивної функції жінки можуть бути різними, серед них виділяють:
- вроджені аномалії будови статевої системи;
- набуті порушення репродуктивних органів (як наслідок травм, операцій);
- ендометріоз;
- підвищену секрецію пролактину;
- патології гіпофіза;
- порушення менструального циклу, пов’язані з гормональним дисбалансом;
- непрохідність маткових труб;
- спайкові процеси в малому тазі;
- системні автоімунні порушення і т. ін.
Залежно від причин, що призводять до жіночого безпліддя, розрізняють його форми:
- Ендокринна. Такий вид жіночого безпліддя обумовлений порушеннями в гормональній системі організму і супроводжується ановуляцією, тобто відсутністю овуляції (коли яйцеклітина не дозріває, або дозріває, але не виходить з фолікула). Він може бути пов’язаний із захворюваннями або травмами гіпоталамо-гіпофізарної області, гіперпролактинемією, синдромом полікістозних яєчників і т. ін.
- Трубна форма жіночого безпліддя. Розвивається при наявності анатомічних перешкод на шляху яйцеклітини, яка просувається по трубі з яєчника в порожнину матки. Дана форма безпліддя може бути викликана непрохідністю (або відсутністю) маткових труб, спаєчними процесами в малому тазі, атрофією миготливого епітелію, що вистилає труби зсередини.
- Маткова. Даний вид жіночого безпліддя пов’язаний з вродженими чи набутими дефектами матки. У першому випадку мова йде про недорозвинену, подвоєну, сідлоподібну матку або присутність в її порожнині внутрішньоматкової перегородки. У другому — про внутрішньоматкові синехії, пухлини, рубцеві деформації. Набуті дефекти розвиваються в результаті хірургічних втручань.
- Форма жіночого безпліддя, пов’язана з ендометріозом. Труднощі із зачаттям виявляються у 30 % жінок, які страждають на ендометріоз. Вважається, що це захворювання порушує процес овуляції і просування яйцеклітини по маткових трубах в матку.
- Імунна. Жіноче безпліддя такого виду пов’язано з наявністю в організмі жінки антиспермальних антитіл, які виробляються проти ембріона або сперматозоїдів партнера.
У половині випадків порушення репродуктивної функції обумовлено не одним, а кількома факторами. Також існує ідіопатична форма жіночого безпліддя, коли точна причина труднощів із зачаттям залишається невідомою. Така проблема зустрічається у 15-25 % пар.
Для визначення причин, через які жінка не може завагітніти і виносити дитину, їй необхідно пройти комплексну діагностику здоров’я. За її результатами встановлюють діагноз та ймовірні причини патології. Залежно від форми жіночого безпліддя лікар-репродуктолог визначає тактику лікування. Це може бути медикаментозна корекція порушень, хірургічне втручання або допоміжні репродуктивні технології.
