Цитологічне дослідження мазка з шийки матки

Мета цитологічного дослідження шийки матки — виявити атипові клітини на найранніших стадіях, коли зміни ще повністю виліковні. ПАП-тест (так його часто називають на честь винахідника Георгіоса Папаніколау) рекомендований кожній жінці з 21 року як частина щорічного гінекологічного огляду.

Що таке цитологічне дослідження і навіщо його робити

Цитологічне дослідження шийки матки — це аналіз клітин, зібраних з поверхні шийки матки та цервікального каналу. Лаборант вивчає їх під мікроскопом, щоб виявити ознаки атипії: зміни в будові ядра та цитоплазми, які можуть свідчити про передракові стани або початок злоякісного процесу.

Ключова цінність методу — в його профілактичній функції. Цитологія виявляє зміни за 5–10 років до розвитку раку, коли лікування найефективніше. За даними ВООЗ, регулярний скринінг знижує смертність від раку шийки матки на 70–80%.

Дослідження показане при:

• планових щорічних оглядах у гінеколога
• позитивному тесті на вірус папіломи людини (ВПЛ)
• хронічних запальних захворюваннях
• нерегулярному менструальному циклі
• плануванні вагітності
• наявності раку шийки матки в анамнезі родини

Традиційна цитологія чи рідинна: яка різниця

Існує два методи проведення цитологічного дослідження, і вони суттєво відрізняються за точністю результатів.

Традиційна цитологія передбачає нанесення зібраного матеріалу безпосередньо на скло. Метод дешевший, але має недолік: клітини розподіляються нерівномірно, домішки слизу та крові можуть перекривати картину. Ризик хибнонегативного результату — до 30%.

Рідинна цитологія (LBC) — сучасний стандарт скринінгу. Зразок поміщається у спеціальну консервуючу рідину, яка видаляє сторонні елементи. Клітини розподіляються тонким рівномірним шаром, що підвищує точність діагностики до 95–98%. Додатковий бонус: з одного зразка можна провести і ПАП-тест, і аналіз на ВПЛ.

Критерій	Традиційна цитологія	Рідинна цитологія
Точність	70–75%	95–98%
Збереження матеріалу	На склі	У консерванті
Додаткові тести	Ні	Так (ВПЛ)
Хибнонегативні результати	До 30%	До 5%

Як підготуватися до здавання мазка

Правильна підготовка — запорука достовірного результату. Ось чек-лист, якого варто дотримуватися за 48 годин до візиту:

• Утримайтеся від статевих контактів — це може змінити склад мікрофлори
• Не використовуйте вагінальні засоби — свічки, креми, гелі, тампони спотворюють картину
• Відмовтеся від спринцювання — воно змиває клітини епітелію
• Не сечіться за 2–3 години до забору — це забезпечить достатню кількість матеріалу

Коли НЕ варто здавати аналіз:

• під час менструації (оптимально — на 10–14 день циклу)
• при гострому запаленні з рясними виділеннями
• раніше ніж через 5–6 тижнів після пологів
• раніше ніж через 24 години після кольпоскопії

Як проходить забір матеріалу

Процедура займає буквально 1–2 хвилини і проводиться на гінекологічному кріслі. Лікар використовує спеціальну щіточку або шпатель, щоб зібрати клітини з двох зон: зовнішньої поверхні шийки матки та цервікального каналу.

Це безболісна маніпуляція. Можливий легкий дискомфорт або відчуття тиску, але не біль. Після процедури протягом 1–2 днів можуть з'являтися незначні кров'янисті виділення — це нормально і не потребує лікування.

Розшифровка результатів: що означають абревіатури

Результати цитологічного дослідження описуються за системою Бетесда (Bethesda) — міжнародним стандартом, який використовують лабораторії по всьому світу. Ось що означає кожен показник:

NILM (Negative for Intraepithelial Lesion or Malignancy) — норма. Атипових клітин не виявлено, епітелій без патологічних змін. Наступний огляд — через рік.

ASC-US (Atypical Squamous Cells of Undetermined Significance) — виявлено атипові клітини плоского епітелію невизначеного значення. Найчастіше причина — запалення або гормональні зміни. Рекомендація: повторити аналіз через 6–12 місяців або пройти тест на ВПЛ.

LSIL (Low-grade Squamous Intraepithelial Lesion) — ураження низького ступеня, що відповідає легкій дисплазії (CIN I). У 60–80% випадків регресує самостійно, особливо у молодих жінок. Потребує спостереження та кольпоскопії.

HSIL (High-grade Squamous Intraepithelial Lesion) — ураження високого ступеня (CIN II/III). Це передраковий стан, який потребує обов'язкового лікування. Призначається кольпоскопія з біопсією.

ASC-H — атипові клітини, що не виключають HSIL. Потрібне додаткове обстеження.

AGC (Atypical Glandular Cells) — атипові залозисті клітини. Може свідчити про патологію цервікального каналу або ендометрія.

Результат	Значення	Подальші дії
NILM	Норма	Огляд через рік
ASC-US	Невизначена атипія	Повтор через 6–12 міс. або ВПЛ-тест
LSIL (CIN I)	Легка дисплазія	Кольпоскопія, спостереження
HSIL (CIN II-III)	Помірна/тяжка дисплазія	Кольпоскопія, біопсія, лікування
AGC	Атипія залозистих клітин	Розширене обстеження

Що робити, якщо результат не норма

Головне правило: не панікуйте. Виявлення атипових клітин — це ще не діагноз "рак". Це сигнал для додаткового обстеження, яке уточнить ситуацію.

При патологічному результаті лікар призначає:

1. Кольпоскопію — огляд шийки матки під збільшенням із застосуванням спеціальних розчинів, які "підсвічують" підозрілі ділянки
2. Прицільну біопсію — забір фрагмента тканини з ураженої зони для гістологічного дослідження
3. Аналіз на ВПЛ — визначення типу вірусу папіломи людини (високоонкогенні штами 16, 18, 31, 33)

Важливо: діагноз дисплазії або раку ставиться ТІЛЬКИ на основі гістологічного дослідження (біопсії), а не цитології. Цитологія — це скринінг, а не остаточний вердикт.

Поширені міфи про цитологію

Міф 1: "Якщо цитологія хороша — все гаразд"

Цитологічний метод має чутливість близько 70–80% (для традиційного методу). Це означає, що частина патологій може бути пропущена. Саме тому важливо здавати аналіз щорічно та поєднувати його з оглядом у гінеколога.

Міф 2: "Поганий результат = рак"

LSIL (легка дисплазія) у молодих жінок у більшості випадків зникає самостійно протягом 1–2 років. Навіть HSIL — це передраковий стан, який при своєчасному лікуванні має сприятливий прогноз.

Міф 3: "Після 60 років цитологія не потрібна"

Жінки можуть припинити скринінг після 65 років лише за умови, що попередні 3 результати поспіль були нормальними. Інакше спостереження продовжується.

Як часто потрібно робити ПАП-тест

Рекомендації щодо частоти скринінгу залежать від віку та факторів ризику:

• 21–29 років: кожні 3 роки (лише цитологія)
• 30–65 років: кожні 3 роки (цитологія) АБО кожні 5 років (цитологія + ВПЛ-тест)
• Після 65 років: можна припинити, якщо попередні результати нормальні

Щорічний скринінг рекомендований жінкам із факторами ризику:

• випадки раку шийки матки в сім'ї
• ВІЛ-інфекція або імуносупресія
• раніше виявлена дисплазія
• куріння
• раннє начало статевого життя (до 16 років)

Коли терміново звернутися до гінеколога

Незалежно від результатів останнього мазка, негайно запишіться на прийом, якщо помітили:

• кров'янисті виділення між менструаціями або після статевого акту
• незвичайні виділення з неприємним запахом
• біль внизу живота, що не пов'язаний із місячними
• дискомфорт або біль під час статевого акту

Ці симптоми не обов'язково свідчать про онкологію, але потребують професійної оцінки.

Цитологічне дослідження в клініці IVMED

У клініці репродуктивної медицини IVMED ви можете пройти цитологічне дослідження шийки матки із застосуванням рідинної технології. Наші гінекологи проводять комплексний огляд, включаючи кольпоскопію та УЗД органів малого таза за потреби.

Ми працюємо за європейськими протоколами та гарантуємо якість діагностики. Результати готові протягом 3–5 робочих днів.

Записатися на консультацію можна онлайн або за телефоном. Подбайте про своє здоров'я — регулярний скринінг рятує життя.