Ожиріння та безпліддя: вплив ІМТ на успіх ЕКЗ

Кількість людей, що страждають на ожиріння, з 1975 року зросла в 3 рази. У 2016 році було підраховано, що 1,9 мільярда дорослих у всьому світі мають надмірну вагу або ожиріння. Ожиріння найчастіше описується індексом маси тіла (ІМТ), який являє собою відношення ваги (кг) до зросту у квадраті (м²).

Чотири вагові категорії згідно ІМТ:

• Недостатня вага (ІМТ <18,5 кг/м²).
• Нормальна вага (ІМТ 18,5 кг/м2 - 24,9 кг/м²).
• Надмірна вага (ІМТ 25 кг/м2 - 29,9 кг/м²).
• Ожиріння (ІМТ ≥ 30 кг/м²).

Ожиріння і результати ЕКЗ

Недавній мета-аналіз дозволив порівняти результати екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) у жінок з різних категорій ІМТ і з різною етіологією безпліддя.

У цьому ретроспективному аналізі були використані дані 51 198 жінок, які проходили перший цикл ЕКЗ з власними ооцитами. Було проведено порівняння результатів у пацієнток з недостатньою вагою, нормальною вагою, надмірною вагою, ожирінням I ступеня (30 кг/м² -34,9 кг/м²), ожирінням II-III ступеня (> 35 кг/м²). Аналіз проводився на основі етіології безпліддя (зменшення оваріального резерву яєчників, чоловічий фактор безпліддя, ендометріоз, матковий фактор, безпліддя неясного ґенезу, порушення овуляції і синдром полікістозних яєчників).

Вік, етіологія безпліддя, маркери оваріального резерву яєчників, кількість перенесених ембріонів, а також співвідношення переносів 3 дня і 5 дня — були однаковими у всіх групах.

Результати показали наступне:

• Ризик скасування циклу був вище у жінок з надмірною масою тіла та ожирінням, тоді як цей показник був аналогічним у пацієнток з нормальною і недостатньою масою тіла.
• У жінок з ожирінням було отримано менше ооцитів порівняно з пацієнтками з недостатнім, нормальним або надлишковою вагою.
• У порівнянні з жінками з нормальною масою тіла в інших категоріях ІМТ було менше придатних для використання ембріонів.
• Пацієнтки з ожирінням I-III ступеня мали нижчі показники клінічної вагітності в порівнянні з жінками з нормальною вагою. Пацієнтки з недостатньою і надмірною вагою мали схожі показники клінічної вагітності у порівнянні з жінками з нормальною вагою.

При аналізі підгруп за формою безпліддя у жінок, які страждали на ожиріння, з матковою формою безпліддя і овуляторною дисфункцією виявилося більше скасованих циклів, менше ооцитів і менше придатних для використання ембріонів, ніж у жінок з такою ж етіологією безпліддя, але з більш низьким ІМТ. Пацієнтки з ожирінням і СПКЯ мали нижчі показники вагітності у порівнянні з жінками з нормальною вагою при СПКЯ.

Зв'язок між масою тіла і фертильністю

За останні кілька десятиліть поширеність ожиріння різко зросла, і населення репродуктивного віку не стало винятком. Харчові звички і сидячий спосіб життя визнані найбільш ймовірними причинами ожиріння у жінок дітородного віку.

Ожиріння супроводжується змінами стероїдогенезу, що, в свою чергу, впливає на секрецію фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів, і, в кінцевому підсумку, призводить до ановуляції. Ожиріння також може негативно вплинути на успіх імплантації ембріона, до того ж, воно пов'язане з більш високими показниками ризику втрати вагітності.

Жінкам з високим ІМТ, які хочуть народити дитину, часто доводиться проходити лікування від безпліддя. Чоловіки з ожирінням мають більш низькі показники сперми, що також сприяє зниженню рівня фертильності.

Вплив зменшення ваги на фертильність (в т. ч. за рахунок зміни способу життя, медикаментозної терапії або баріатричної хірургії) потребує подальшої оцінки. Проте, пацієнти з більш високим ІМТ повинні консультуватися з репродуктологом через те, що їх репродуктивна функція, ймовірно, страждає через надмірну масу тіла.