ЕКЗ в природному циклі

Програма ЕКЗ в ПЦ має кілька етапів:

• спостереження за формуванням та зростанням фолікула за допомогою ультразвукового обстеження;
• визначення піку активності лютеїнізуючого гормону;
• забір яйцеклітини за допомогою пункції фолікула;
• одержання чоловічих статевих клітин для запліднення;
• запліднення яйцеклітини за допомогою допоміжних репродуктивних технологій;
• вирощування ембріона у контрольованому середовищі;
• перенесення ембріона.

Метод ЕКЗ в природному циклі має свої позитивні та негативні сторони.

Переваги ЕКЗ в ПЦ

Головною перевагою методу ЕКЗ без стимуляції є відсутність негативного впливу стероїдів на гормональний фон жінки. Стимуляція викликає порушення емоційного стану, підвищує ризик розвитку гормонозалежних пухлин, кровотеч поза менструальним циклом та запальними захворюваннями репродуктивних органів.

Крім відсутності побічної дії гормональних препаратів, ЕКО в ПЦ має такі плюси:

• відсутність загрози гіперстимуляції яєчників;
• низька ймовірність багатоплідності;
• зниження ризику передчасних пологів;
• можливість здійснення ДРТ протягом кількох місяців поспіль.

Однак, крім очевидних переваг, метод ЕКЗ в природному циклі має і мінуси, пов'язані з отриманням малої кількості ооцитів.

Метод ЕКЗ в природному циклі застосовується в медичному центрі «Айвімед», оскільки він є більш фізіологічним, а отримані в результаті запліднення «природної» яйцеклітини ембріони – життєздатніші. Крім того, сама процедура коштує дешевше та доступна ширшому колу пацієнток.

Недоліки ЕКЗ в ПЦ

Недоліком ЕКЗ в природному циклі є:

• отримання меншої кількості яйцеклітин та відсутність можливості вибору матеріалу кращої якості;
• ймовірність відсутності у фолікулярній рідині яйцеклітини;
• менша результативність ЕКЗ.

Незважаючи на деякі недоліки методу, його застосовують у жінок, яким за медичними показаннями протипоказана гормональна стимуляція:

• які перенесли лікування з приводу злоякісних захворювань;
• з патологіями серця та судин;
• страждаючим захворюваннями нирок, печінки, ШКТ;
• які мають неодноразовий досвід безуспішного ЕКЗ;
• які мають високий ризик розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників або з резистентністю їх тканин до стимуляції.