Бартолініт

Що таке бартолініт?

Бартолініт – це запальне захворювання, за якого уражаються бартолінові залози. Вони є парними, мають розмір близько 1 см та розташовані по обидва боки входу до піхви, відкриваючись на внутрішній стороні задньої частини малих статевих губ. Основна функція, яку вони виконують – вироблення спеціального секрету, який зволожує слизову оболонку піхви, забезпечує комфорт під час статевого акту та захищає тканини від мікротравм.

Коли вивідна протока залози закупорюється, а всередину потрапляє інфекція, розвивається запалення бартолінової залози. Секрет перестає нормально відтікати, накопичується всередині, створюючи сприятливе середовище для бактерій. Саме так формується бартолініт, який може проявлятися в різних формах – від легких до вкрай болісних та небезпечних. 

Причини бартолініту

Причини розвитку захворювання різноманітні, і зазвичай воно виникає внаслідок поєднання кількох факторів:

1. Недотримання гігієни статевих органів. Недостатня або неправильна інтимна гігієна, в тому числі після походу в туалет, спринцювання, занадто часте використання миючих засобів, носіння синтетичної білизни сприяє розмноженню умовно-патогенної мікрофлори. Бактерії легко проникають у вихідні протоки залози, спричиняючи інфекційне ураження, особливо в спекотний період.
2. Переохолодження. Холод знижує місцевий захист тканин. Навіть короткочасне переохолодження може спровокувати розвиток запалення, особливо за наявності прихованої інфекції. 
3. Зниження імунітету після хвороби. ГРВІ, грип, стреси, хронічна втома або прийом деяких медикаментів ослаблюють захисні сили організму. У такому стані інфекціям значно легше активуватися. 
4. Мікротравми під час сексуальних контактів або медичних процедур. Відсутність достатнього зволоження під час статевого контакту, агресивна поведінка, використання несертифікованих секс-іграшок та травматичні огляди. Навіть незначні пошкодження слизової можуть спричинити розвиток запалення. Бактеріальні та грибкові хвороби. Інфекції сечостатевої системи (кандидоз, ІПСШ, бактеріальний вагіноз, аеробний вагініт) часто є причиною запальних процесів у бартоліновій залозі.
5. Операції на промежині, такі як епізіо- та перінеотомія, попередні розкриття та дренування абсцесів чи нагноєних кіст залози.

Крім цього, до причин бартолініту належать рецидиви захворювання та кіст бартолінієвої залози, які виникають у разі недолікованого або неправильно лікованого запалення залози, а також за відсутності усунення першопричини запального процесу. Наявність хронічних інфекцій і ослаблений імунітет значно підвищують ризик повторного розвитку бартолініту та його переходу у хронічну форму. 

Види бартолініту

Залежно від перебігу запального процесу виділяють кілька форм захворювання. 

Гострий бартолініт

Розвивається раптово та характеризується швидким прогресуванням проявів хвороби. Гострий бартолініт з'являється внаслідок проникнення бактеріальної інфекції у протоку або тканини бартолінової залози. 

Основні прояви гострого запалення:

• різкий, пульсуючий біль у ділянці великих статевих губ;
• помітний набряк та почервоніння шкіри статевих органів;
• поява ущільнення (“шишки”) між великими і малими статевими губами;
• підвищення температури тіла;
• дискомфорт під час ходьби, сидіння, сексуальних контактів;
• загальні симптоми інтоксикації (озноб, цефалгія, міалгія). 

Без своєчасного лікування гострий бартолініт може ускладнюватися розвитком абсцесу, 

Хибний абсцес

Виникає на початковому етапі, коли відбувається закупорка вивідної протоки без ураження тканин бартолінової залози. Тобто гнійний процес ще не поширився на саму залозу, а інфекційний секрет накопичується всередині протоки. 

Характерні ознаки:

• щільне, болісне утворення біля входу у піхву;
• локальний біль, який посилюється при русі;
• незначне підвищення температури;
• шкіра може бути почервонілою, але без виражених ознак запалення. 

За умови своєчасного лікування запальний процес на цій стадії може бути усунений, а функція бартолінових залоз повністю відновлена. Якщо ж цю стадію ураження не лікувати – розвивається справжній абсцес.

Справжній абсцес

Найважча форма бартолініту, за якої інфекція проникає безпосередньо в тканини залози, призводячи до утворення гнійної порожнини. 

Симптоми істинного абсцесу:

• нестерпний, різкий біль, який заважає рухатися;
• значне збільшення та деформація статевої губи;
• висока температура тіла;
• ознаки загальної інтоксикації: слабкість, головний біль, озноб;
• шкіра над абсцесом напружена, гаряча, блискуча. 

Самолікування на цьому етапі є небезпечним і може призвести до розвитку флегмони (розлитого гнійного запалення) або сепсису. У деяких випадках абсцес може розкритися сам – у такому випадку бартолініт може переходити у хронічну форму та часто рецидивувати. 

Хронічний бартолініт

Формується внаслідок несвоєчасного або неправильного лікування гострої форми. Захворювання має хвилеподібний перебіг з періодами загострення та ремісії. 

Особливості хронічної форми:

• слабко виражений або періодичний біль;
• незначне ущільнення в ділянці залози;
• періодичні рецидиви після переохолодження, стресу чи місячних;
• дискомфорт під час інтимного життя. 

Небезпека хронічного бартолініту полягає у частих загостреннях та ризику повторної появи абсцесів. - не писала б це, оскільки це двохсторонній процес і часто може бути причиноою первинного бартолініту саме поява безсимптомної кісти з подальшим інфікуванням.

Симптоми запалення бартолінової залози

Симптоми бартолініту можуть відрізнятися залежно від форми захворювання, але його типовими проявами є: 

• набряк та почервоніння статевих губ – виникають через активний запальний процес та посилення кровообігу, уражена ділянка стає гарячою та болісною; 
• свербіж, біль і дискомфорт – посилюються під час ходьби, сидіння, носіння білизни або статевого акту, пов'язані з подразненням тканин;
• ущільнення на статевих губах – результат закупорки протоки та накопичення секрету або гною;
• підвищення температури, озноб, слабкість – реакція організму на запальний процес;
• асиметрія статевих губ – виникає через одностороннє ураження залози (рідко уражаються обидві залози).

Ігнорування симптомів або самолікування можуть призвести до поширення інфекції, рецидивів захворювання та розвитку хронічних запальних процесів органів малого таза. Тому за будь-яких ознак запалення бартолінової залози необхідна консультація лікаря-гінеколога. 

Діагностика бартолініту

Гінекологічний огляд

Першим і обов'язковим етапом є огляд у лікаря-гінеколога. Лікар оцінює стан зовнішніх статевих органів, визначає наявність патологічних змін. Під час пальпації можна запідозрити закупорку протоки, кісту або формування абсцесу. Фахівець оцінює ступінь запального процесу та його поширеність. 

Мазки на інфекції

Для з’ясування причини захворювання беруться мазки з піхви та цервікального каналу. Вони допомагають виявити збудників, які часто провокують хворобу. Це важливо для вибору правильної тактики лікування бартолініту. 

Бактеріологічний посів

Бакпосів вмісту абсцесу бартолінової залози або виділень з інфікованої кісти дозволяє не лише точно визначити тип бактерій, а й встановити їхню чутливість до антибіотиків. Саме цей аналіз є основою для ефективного лікування, оскільки дає змогу підібрати максимально дієвий препарат та зменшити ризик рецидиву. 

Ультразвукове дослідження 

УЗД м’яких тканин промежини застосовується для уточнення діагнозу, особливо якщо є підозра на кісту або абсцес. Дослідження допомагає оцінити розміри утворення, його структуру, наявність гною та глибину запального процесу, що важливо при плануванні консервативного або хірургічного лікування. 

Загальний аналіз крові

Цей аналіз є додатковим, але інформативним методом. Підвищений рівень лейкоцитів, прискорена ШОЕ свідчать про активний інфекційний процес в організмі. Так лікарю легше оцінити загальний стан пацієнтки та важкість перебігу захворювання. 

Біопсія 

У разі виявлення некротичних тканин під час дренування абсцесу, відсутності ефекту від проведеного лікування або наявності на залозі безболісного ущільнення у жінок перименопаузального віку проводиться забір зразка тканини з метою виключення злоякісного процесу.

Комплексний підхід до діагностики дозволяє не лише підтвердити запалення, а й визначитися, як лікувати бартолініт, щоб не допустити переходу хвороби в хронічну форму, забезпечити успішне одужання та зберегти жіноче здоров'я. 

Лікування бартолініту

При бартолініті хірургічне втручання стає необхідним та неминучим. Класичне проведення процедури передбачає розкриття гнійної порожнини та проведення дренування під місцевим знеболенням з подальшою антибіотикотерапією.

Як альтернативний метод може застосовуватися встановлення катетера Ворда: виконують невеликий розріз приблизно 5 мм по стінці абсцесу з подальшим його спорожненням. У сформовану порожнину вводять катетер, балон якого наповнюють 2-3 мл фізіологічного розчину для надійної фіксації. Дистальний кінець катетера виводять у піхву. Пристрій залишають встановленим протягом близько трьох тижнів, протягом яких формується новий вивідний отвір протоку шляхом епітелізації.

Додатково може застосовуватися медикаментозна терапія. Основна мета такого лікування – зменшити запалення, знищити збудника інфекції та запобігти розвитку ускладнень.

До схеми медикаментозного лікування можуть входити: 

• Антибактеріальні препарати, підібрані за результатами бактеріологічного дослідження. 
• Протизапальні та знеболювальні засоби, які зменшують набряк, почервоніння та больові відчуття. 
• Місцеві антисептики у вигляді розчинів або мазей, які використовують з метою пригнічення розмноження патогенної мікрофлори. 
• Фізіотерапевтичні процедури (за рекомендацією лікаря), що покращують кровообіг та сприяють швидкому відновленню тканин. 
• Тимчасове утримання від статевого життя та дотримання ретельної інтимної гігієни.

Важливо розуміти, що самолікування або переривання курсу прийому препаратів може призвести до рецидиву та переходу захворювання в хронічну форму. 

Бартолініт під час вагітності

Бартолініт може виникати на будь-якому терміні вагітності через зниження імунітету та наявність ІПСШ. Захворювання є потенційно небезпечним, оскільки інфекція може поширюватися, підвищуючи ризик ускладнень для матері та плода, особливо у випадку гнійного запалення. 

У вагітних при виникненні бартолініту лікування таке ж: призначаються антибактеріальні препарати (безпечні для вагітних), у випадку абсцесу – його розкриття та дренування. Самолікування неприпустиме! 

Можливі ускладнення та наслідки

За відсутності грамотного лікування бартолініт може призвести до ускладнень, які негативно впливають не лише локально, а й на загальне здоров'я жінки: 

• Рецидивуючі кісти та абсцеси. Виникає через порушення відтоку секрету. Вона може тривалий час не турбувати, іноді збільшуватися у розмірах та спричиняти біль під час сексу, а також має схильність до нагноєння. 
• Флегмони танориці. Формуються при прогресуванні запалення. Після прориву гною можуть з’являтися патологічні ходи (нориці), які важко лікуються та зазвичай потребують хірургічного втручання. 
• Диспареунія (біль під час статевого акту). Може бути ускладненням бартолініту через запалення та набряк у ділянці бартолінової залози. Біль виникає внаслідок підвищеної чутливості тканин, іноді – через формування кісти або абсцесу, що механічно ускладнює та робить статевий акт дискомфортним.
• Сепсис. Рідкісне, але вкрай небезпечне ускладнення, за якого інфекція потрапляє в кров та спричиняє загрозливий для життя стан, що потребує невідкладної медичної допомоги. 

Профілактика бартолініту

Щоб знизити ризик виникнення бартолініту, лікарі клініки репродукції в Києві IVMED рекомендують взяти до уваги кілька важливих правил:  

1. Дотримуватися інтимної гігієни – використовувати звичайну проточну воду та/або м’які засоби, уникати агресивного мила та спринцювань. 
2. Носити натуральну білизну – вироби з бавовни зменшують ризик подразнень та інфекцій. Уникати використання прокладок щодня.
3. Уникати переохолодження та незахищених статевих контактів.
4. Своєчасно лікувати інфекції – навіть незначні проблеми сечостатевої системи можуть спровокувати бартолініт. 
5. Зміцнювати імунітет – правильне харчування, сон та фізична активність допомагають організму боротися з інфекціями. 
6. Регулярно відвідувати гінеколога – профілактичні огляди дозволяють виявити приховані запальні процеси. 

Уважне ставлення до свого організму та дотримання вказівок лікаря – запорука швидкого одужання та збереження жіночого здоров'я.